Був вчора на перегляді. Здаю в оренду велике приміщення. 700 метрів. Колишній ресторан. З нереально дорогим ремонтом. Та обладнанням для кухні. Нажаль стався ковід. Вірус вбиває не тільки людей, а і бізнеси.
Я здав його ще перед війною, за 4 місяці. Потім війна, звісно орендарі знову зʼїхали. Як тут не подумаєш про карму. І от вже пройшло майже два роки після початку вторгнення, і ми знову повертаємось до оренди.
На показах мені допомогає людина, яка будували цей ресторан. Я запитав, а скільки вони вклали в ремонт та обладнання. Відповідь мене шокувала. Тіп вклав в ремонт ресторана 1,5 млн баксів не в своє приміщення. Та прогорів. І як після цього взагалі знайти бажання щось робити?
Ви просто уявіть собі, який у нього тепер має бути страх? Страх робити нові проекти та інвестиції. Як мотивувати себе робити щось далі? І от я такий думаю, блін, ось люди роблять далі навіть після таких факапів. А чому у мене є іноді страх, почати щось робити. Навіть коли я майже нічим не ризикую. Тільки часом.
Читати далі… “#403 – Наш досвід – наш ворог чи помічник? Або пастка, яка нас тримає. Як мислити, щоб приймати ефективні рішення навіть коли втратив 1,5 млн доларів?”