Можливо, ви не в курсі, але в індіанців доколумбової Америки не було не тільки колеса, а й узагалі тяглових тварин. Усе робили власними ногами. Якби ви почали розмовляти з індіанцем про коней, він би спершу не зрозумів. Під час перших зустрічей, побачивши коней, індіанці сприймали їх як чудовиськ.
Тепер уявіть, що ви з таким індіанцем говорите не про коня, а про автомобіль, і не просто про автомобіль, а про якийсь кібертрек із повним автопілотом.
Індіанець просто не чув би вас. Йому здавалося б, що ви говорите іноземною мовою, адже те, про що ви кажете, далеко за межами всієї його картини світу й життєвого досвіду.
Ви розумієте, що, як би ви не хотіли донести індіанцеві цю реальність, барʼєр дуже важко подолати, адже спочатку треба пояснити індіанцеві багато, сотні концепцій. І не просто пояснити, а переконатися, що він їх засвоїв. І коли ви оцінюєте час, який треба витратити, коли ви оцінюєте рівень спротиву… Починаєте вловлювати?
Адже індіанець щиро вірить, що він УСЕ ЗНАЄ про цей світ, а ви якийсь базіка, казкар і пиздобол. Ось що для індіанця є святою й очевидною правдою, і жодного сумніву тут бути не може.
І ви розумієте, що вже немає сенсу витрачати час.
Ви бачите, що є лише не дуже велика кількість людей, які навчилися літати, навчилися будувати космічні кораблі, і от із НИМИ у вас спільний порядок денний. Ви не обговорюєте з ними питання — ЧИ МОЖЛИВО ЦЕ? Бо для вас і таких людей такого питання просто не існує.
Читати далі… “Люди бачать світ крізь свій досвід. Іншого способу нема. Хтось живе в майбутньому. Хтось — у минулому.”