Категорія: переговори

#523

Про переговори

Не так давно я зрозумів одну важливу річ. Є люди, які від природи вміють добре щось робити, наприклад, вести переговори. А є ті, хто, на жаль, ніколи не опанує цей навик. Якщо у людини немає почуття такту, шансів майже немає. Без варіантів. Такій людині краще в продажі не лізти. Така людина в продажах — це як ведмідь на велосипеді: цікаво, але небезпечно.

Основна проблема людей, які не вміють вести переговори, — це відсутність вміння мовчати й слухати. А звідси випливає й невміння задавати питання. А це ключова річ. Той, хто задає питання, керує переговорами. Питання типу “Ну, купиш чи ні?” не рахується.

Продажі й переговори — це ключова частина нашого життя. Адже щодня ми ведемо переговори й продаємо: товари, ідеї, себе як працівника або підрядника. Ну або переконуємо дітей з’їсти суп. Це переговори найвищого рівня. Тому це одна з тем, які я активно вивчаю та досліджую. І, звісно, практикую, наприклад, коли продаю нерухомість або вмовляю доньку поїсти нормальну їжу, а не тільки смаколики.

Тепер про Людовіка

Людовік XIV, відомий як “Король-Сонце”, правив Францією з 1643 по 1715 рік, що зробило його найдовше правлячим монархом в історії. Він уособлював абсолютну монархію, проголосивши: “Держава — це я”.

Людовік централізував владу, посилив авторитет короля та перетворив Версальський палац на символ королівської могутності.

Хай говорять радники

При дворі Луї XIV вельможне панство й міністри цілодобово обговорювали проблеми держави. Вони радилися, сперечалися, створювали й розривали альянси, знову сперечалися, доки не наставав вирішальний момент: обирали двох із них, щоб представити різні позиції самому Луї, який ухвалював остаточне рішення.

Нарешті, коли всьому дали раду, наставала доленосна мить. Обоє якомога делікатніше наближалися до Луї і, коли з’являлася нагода звернутися до нього, ґрунтовно розповідали про проблему, розтлумачуючи деталі. Луї мовчки вислуховував із загадковим виразом на обличчі. Коли обоє закінчували виклад своїх позицій і запитували думку короля, він звертав на них свій погляд і казав: «Я подумаю».