Знати і робити — це дві різні речі. Робити і зробити — це дві різні речі.

Багато людей у світі вміють грати на фортепіано. Вміють писати музику. Твори Баха, Моцарта, Бетховена розібрані на молекули — але ніхто не може їх повторити в плані створення нових шедеврів.

Багато людей у світі мають зайву вагу. Всі знають, як схуднути, але за даними Інституту вимірювання показників здоров’я, близько 160 мільйонів американців мають надмірну вагу: майже 75 % чоловіків та понад 60 % жінок.

Багато людей у світі бігають. Всі знають, як пробігти марафон. Але за даними дослідження RunRepeat щорічно у світі марафонську дистанцію (42,195 км) подолають близько 1,1–1,3 мільйона людей. Враховуючи, що населення Землі становить приблизно 7,9 мільярда людей, можна припустити, що менше 0,02 % світового населення пробігають марафон хоча б раз на рік. Серед них лише близько 4 % фінішують швидше за 3 години, що становить приблизно 44 000–52 000 бігунів на рік.

Читати далі… “Знати і робити — це дві різні речі. Робити і зробити — це дві різні речі.”

Чому мозок не витримує навантаження від роботи і що з цим можна зробити? Чому не працюють біодобавки та ноотропи?

#524

Маю прикольний текст про роботу біодобавок для підняття продуктивності. Чому для Степана все працює супер, а для Васі буде все як зайцю стоп сигнал. Степан прийняв біодобавку і відразу став продуктивним: зробив звіти, написав книгу та навчився грати на гітарі. А Вася? Він прийняв ту ж добавку і тепер може лише дивитись, як Степан робить усе, що він сам міг би зробити, але зупинився на кава-брейку.

Текст я трохи переробив, але головне тут ідея.

>>

Під одним із моїх постів про церебролізин і кортикозин було багато коментарів, але мене зацікавив цей:

Колю ці препарати, натхненний попереднім постом. Ніякого ефекту мотивації і натхнення не відчуваю. А саме для цього — не вистачає! Про пам’ять — начебто навіть погіршилася 😅 Єкатерина — підписниця

Такі коментарі одночасно засмучують і радують. З одного боку, сумно, що хтось повірив у рекомендацію і не отримав результату.

З іншого боку, такі коментарі завжди стимулюють розум і змушують задуматися: а чому не спрацювало?

У мене є теорія, яка далека від науковості, але на рівні побутового пояснення вона працює прекрасно.

Давайте уявимо ситуацію. Є два заводи: один у Жашкові, а другий у Німеччині. Або деінде, не принципово. Хоча з заводами в Німеччині зараз теж не все ок.

Читати далі… “Чому мозок не витримує навантаження від роботи і що з цим можна зробити? Чому не працюють біодобавки та ноотропи?”

А що ти робиш для цього? Яку історію я собі розказую?

#521

Тетяна Володимирівна Кім (у дівоцтві Бакальчук) — російська підприємниця, засновниця та генеральний директор маркетплейсу Wildberries. Який скоро в неї успішно рейдерне кадирка та керімов.

Вона є матір’ю семи дітей.

Відомо, що у 2004 році народилася перша донька, у 2007 та 2010 роках — ще дві доньки, згодом син, а у 2021 році сім’я поповнилася двійнятами. Таким чином, станом на грудень 2024 року вік її дітей становить від 3 до 20 років.

Тетяна Кім запустила інтернет-магазин Wildberries у 2004 році, перебуваючи в декретній відпустці після народження першої дитини. Спочатку компанія спеціалізувалася на перепродажу одягу з каталогів Otto та Quelle. З часом Wildberries значно розширив асортимент і став найбільшим онлайн-ритейлером у Росії.

Читати далі… “А що ти робиш для цього? Яку історію я собі розказую?”

Скільки працює Ілон Маск в день? Скільки робить твітів та ретвітів за день? Скількома компаніями керує?

#514

Я хоч і не дуже люблю Маска після його заяв та дій по відношенню до України, але треба віддати йому належне. Він реально фрік-трудоголік. Божевільний трудоголік у гарному сенсі.

Я потроху переходжу на англомовний контент і почав читати X. Підписався, а потім відписався від Маска, бо він тупо спамить. Але потім я задав собі питання: блін, а коли він взагалі працює? Бо якщо ти просто зробиш 100 ретвітів за день, то коли ти взагалі працюєш?

Так от, прикол у тому, що в сучасному світі людина має обробляти великі обсяги інформації, щоб приймати ефективні рішення. Звісно, у мене є питання до якості вхідної інформації, бо половина того, що він читає, — це сміття, на мою думку. Єдиний вихід — це читати людей, яким ти довіряєш.

Отже, щоб бути реально топом у своїй сфері, вам треба виконувати від 500 до 1000 ударів за тренування, як це робить Тайгер Вудс — найкрутіший гольфіст планети. Або писати 10 000 треків до фільму про Бетмена, як це робить Ханс Циммер.

Коротше, якщо ви о 4 годині дня думаєте про те, скільки часу залишилося до кінця дня, ви точно робите щось не те. Тільки якщо вас “штирить”, ви можете херачити по 12 годин на день. Але, звісно, треба розуміти, навіщо ви це робите. І це має бути вам цікаво. Інакше — печалька та депресія.

Факти про Маска

Ілон Маск відомий своєю інтенсивною роботою. У 2018 році він зізнався, що працював по 120 годин на тиждень, що становить приблизно 17 годин на день. Однак такий графік призвів до вигорання, і Маск вирішив зменшити робочий час до більш збалансованого рівня. У 2021 році він повідомив, що працює близько 80 годин на тиждень, тобто приблизно 11–12 годин на день. Це дозволяє йому ефективно керувати кількома компаніями та проектами, зберігаючи при цьому продуктивність і здоров’я.

Читати далі… “Скільки працює Ілон Маск в день? Скільки робить твітів та ретвітів за день? Скількома компаніями керує?”

Одна річ, яка відрізняє творчих та не творчих людей. Успішних та не успішних.

#512

Майкл Мікалко «Рисовий штурм і ще 21 спосіб мислити нестандартно»

Нещодавно виконавчий директор одного великого видавництва висловив занепокоєння відсутністю творчого підходу у співробітників редакційного та маркетингового відділів. Він найняв групу високооплачуваних психологів з метою з’ясувати, чим відрізняється творча особистість від нетворчої.

Після року кропіткої роботи психологи виявили, що між двома групами співробітників існує лише одна відмінність: творча людина впевнена в тому, що вона – творча особистість, а нетворча переконана, що творчість не для неї.

Читати далі… “Одна річ, яка відрізняє творчих та не творчих людей. Успішних та не успішних.”

Буковскі написав свій перший роман у п’ятдесят років. До цього він працював на пошті протягом 12 років.

#509

Генрі Чарлз Буковскі — американський поет, романіст, новеліст польсько-німецького походження. Автор шести романів, понад тридцяти збірок поезії, шістнадцяти збірників оповідань і одного сценарію для фільму.

Після закінчення середньої школи в 1939—1941, вчиться в Міському коледжі Лос-Анджелеса, на факультеті журналістики і англійської мови. На початку Другої світової війни кидає коледж, їде в Нью-Йорк, потім — Філадельфію, де був психіатрами визначений недійсним до служби в армії за причиною «антисоціальності». 

Блукає країною, займається різного роду випадковими підробітками. Працював на залізниці в ремонтній бригаді, в американському Червоному хресті — понад ста місць, в різних містах і штатах. Голодуючи і обмежуючи себе одним шоколадним батончиком на день, пише по 4-5 оповідань і віршів на тиждень і відправляє в різноманітні журнали.

Читати далі… “Буковскі написав свій перший роман у п’ятдесят років. До цього він працював на пошті протягом 12 років.”

Як стати успішним блогером? Секрет від Джо Рогана.

#502

Як стати кращім підкастером в світі та продати права на підкаст за 100 млн доларів?

Дуже просто. 

Треба 13 років випускати по 3 підкати на тиждень. 

І випустити 2000 епізодів.

Не дякуйте.

Корейський хардкор: 84 години праці на тиждень. А ти все ще скиглиш? 

1. Корейці піднялися з нуля в автомобільному бізнесі. Вони працювали по 84 години на тиждень без понаднормових більше десяти років. 

2. У той же час кожна корейська дитина, повернувшись із початкової школи, займалася з репетитором по чотири повні години після обіду та ввечері, під впливом цих «Тигрових мам». 

3. Ти дивуєшся, що програєш таким людям? Тільки, якщо ти повний ідіот.

Коли ви дивитесь інстаграм про успішний успіх, швидкі результати. І не розумієте, як же так. То швидше за все вам просто не показують процес. 

Звісно, у тих корейців не було інстаграму та ютубу).

ЕБШ24/7/365

На додачу про 10.000 варіантів саунд треків для Крістофера Нолана.

#496

Ми всі живемо у світі віри, всі ми віруючі. У що віриш ти?

Історія про доктора Марка

Одного разу чоловік на ім’я доктор Марк, який усе життя діяв і перемагав, летів літаком на конгрес онкологів. Він був відомим онкологом, і коли він сів у літак, той потрапив у бурю. Коли літак знаходиться в турбулентності, в ньому немає атеїстів. Але доктор Марк залишався спокійним навіть у літаку, який сильно трясло. Він сидів спокійно і вірив, що літак зробили знаючі люди.

Літак приземлився в найближчому аеропорту, і доктор Марк вийшов з нього. Він не міг летіти далі. Тоді він узяв машину напрокат і вирішив їхати нею. Але оскільки погода була жахлива, йшов зливний дощ, він заблукав. Це було ще до того, як придумали GPS, і в той час ще не було мобільних телефонів.

По ґрунтових дорогах доктор Марк поїхав до якогось будинку. Він постукав, щоб зателефонувати, адже не знав, куди їхати, і де він знаходиться — це був будинок на відшибі. У будинку жила жінка; вона впустила доктора, і він пояснив, що йому потрібно зателефонувати, він заблукав. Вона сказала: “У мене немає телефону” — це була глушина, справа була в Латинській Америці.

Він запитав: “Можна у вас переночувати?” Вона відповіла: “Так, ось вам чай, ось вам перекусити”. І додала: “А я піду…” Вона була заплакана, у неї був явно негативний емоційний стан. Вона пішла в сусідню кімнату. Доктор Марк сидів, пив чай і спостерігав за цією жінкою. Він бачив, що вона стоїть біля дитячого ліжка і молиться; вона плакала, вона молилася.

Читати далі… “Ми всі живемо у світі віри, всі ми віруючі. У що віриш ти?”

Життя — це забіг. Іноді, щоб перемогти, не потрібно нічого видатного — достатньо не зупинятися.

Життя — це забіг, у якому разом з тобою стартують 100 бігунів. Половина відсіюється відразу, бо зрозуміли, що їхня пристрасть лежить в іншій сфері. Залишається 50. Ще 20 зупиняються після кількох невдач, втративши віру в можливість перемоги.

Залишилося 30. Десять з них розпорошують свої зусилля на різні цілі і врешті гублять шлях. Залишається 20. П’ятеро піддаються спокусі швидких успіхів, занурюючись у хайп навколо криптовалют.

Вже 15. Ще п’ятеро не витримують тиску та емоцій під час пандемії і здаються. Залишається 10. Троє знаходять інші шляхи, обравши духовні пошуки на Балі чи в буддизмі.

У підсумку, лише ті, хто продовжував бігти, незважаючи ні на що, досягають фінішу. Іноді, щоб перемогти, не потрібно нічого видатного — достатньо не зупинятися.

Життя – це марафон. В усіх сферах життя.

#488

Такий шлях! Всім мир!

Чому людині треба вести блог – 2?

Я вже якось писав, чому потрібно вести блог. Любий. Навіть якщо вас буде читати 2 людини. Одна з них ваш кент, якому соромно відписатись. Щоб вас не образити.

Але одна з головних речей, яку ви усвідомите – це те, що всім пофіг на вас. Ви думаєте, що ви будете смішно виглядати, ви не ідеальний, не вмієте класно писати, цікавого говорити. Якісь картинки погана, якість звуку не така.

Короче це все повна херня. Абсолютна.

Подивіться на перші випуски підкасут Джо Рогана на ютубі. 2009 році.

Читати далі… “Чому людині треба вести блог – 2?”

Як будуть виглядати останні 10 років твого життя. Вирішуєш ти.

Короче ребзя.

Я знайшов трейлер для свого бложика. 

Life.Марафон саме про це. 

Про те, як будуть виглядати останні 10 років твого життя. Тому це точно не спринт. Якщо ви хочете грати в довгу. 

А ті хто бігав марафони знають, що самі складні останній 7 кілометрів. Там починається стіна. І той хто правильно розрахував сили, той добіжить і дасть результат.

І починати працювати треба вже сьогодні. Кожен день. Працювати з головою, працювати з тілом. З думками, програмами, навичками. 

Такий шлях!

#486

Чому ви страждаєте? При чому тут дофамін? Яке задоволення веде до депресії? Основні тези книги книгу “Дофамінове покоління. Де межа між болем і задоволенням” Анна Лембке.

Текст основнано на відео Асель Машанової.

Звісно для тих хто давно мене читає, майже нічого нового не буде. Крім одного крутого інсайту. Від якого навіть у мене по жилам пішла електрика.

Про що говорить книга?

Анна Лембке, будучи вченим, підводить статистику ультробагатих країн, таких як Японія, Америка, скандинавські країни, і показує, як у цих країнах спостерігається вибухова кількість депресій, пригнічених і тривожних станів.

Про це говорить, я думаю, багато хто. Наприклад, хто подорожував до Америки, знає, що там велика кількість білбордів і реклами, пропагуючих антидепресанти. Це, швидше за все, питання попиту і пропозиції, тому що велика кількість людей звертається до лікарів і просить прописати їм антидепресанти. Вони самі собі ставлять діагноз депресії і страждають саме від цього. (Про депресію, нагадую про лекції Роберта Сапольськи.)

Анна Лемки далі продовжує і задається питанням: Чому країни з найвищим доходом на душу населення страждають від депресій? Чому це відбувається? Здається, у них все є: дуже високий дохід, ультра-комфортне життя, машини, якість життя найвищий, який тільки може бути. Але при цьому все більше людей страждають від депресії. Як біолог, вона, звісно, занурюється в біохімічні процеси і починає розповідати нам з вами про дофамін.

Читати далі… “Чому ви страждаєте? При чому тут дофамін? Яке задоволення веде до депресії? Основні тези книги книгу “Дофамінове покоління. Де межа між болем і задоволенням” Анна Лембке.”

Кожна секунда реагування на реальність — це втрачена секунда впливу на неї.

Якщо поставити двох початківців, поруч із важким мішком і дати їм завдання навчитися бити правою рукою. То одна людина, після кожної невдалої спроби буде бурчати: «Та блін…». Знаєте це відчуття, коли пробуєш щось нове, а воно не виходить, і ти починаєш злитися та реагувати.

А друга людина просто стоятиме і методично завдаватиме ударів. Раз не вийшло. Зрозумів, продовжую. Два, знову не вийшло. Забув довернути руку. Удар. Надто напружився на початку. Удар. Тобто повний фокус на процесі. Зробив щось не так — одразу виправив. Знову спроба.

Читати далі… “Кожна секунда реагування на реальність — це втрачена секунда впливу на неї.”

Як керувати своєю енергією? Чому енергія важливіша за час?

Загалом, у цьому житті керувати потрібно лише енергією. Тому що, по-перше, саме головне у нашому житті це не час, а енергія. Наше життя — це енергія. Отож, ми згасаємо не тоді, коли наш час закінчується, а коли закінчується наша енергія.

Буває так, що у тебе є плани, ти все розпланував, у тебе є цілі, але немає енергії для їх виконання. І який тоді сенс від усіх цих планів з тайм-менеджменту, фітнес-щоденників та цілей без енергії? Тому в цьому житті найголовніше — бути енергетично ефективним. Енергетично ефективним — це означає витрачати менше енергії, ніж отримувати результатів.

Читати далі… “Як керувати своєю енергією? Чому енергія важливіша за час?”

#471 – Джерело багатства нації – рівень організації. Як це стосується тебе?

Якщо розмірковувати про причини багатства чи бідності народу, причини його благополуччя чи нещастя, варто враховувати один момент – джерелом багатства не є праця. Можна працювати з ранку до ночі – і діти, і чоловіки, і жінки, і старі – і країна може залишатися бідною.

Джерелом багатства також не є надра. У Нігерії їх дуже багато, а в Японії їх немає. Джерелом багатства також не є капітал. Капіталу більше, ніж можливостей його застосування. Капітал осідає там, де може розмножуватися. Джерелом багатства не є також технології та ноу-хау – це похідне від капіталу, це можна купити.

Читати далі… “#471 – Джерело багатства нації – рівень організації. Як це стосується тебе?”

#469 – Хто перший встав, того й капці.

Уяви собі дерево, на якому висять ягоди. 

Перший, хто прийшов, щойно розплющив очі, відразу починає збирати ягоди. 

Прибігає другий, а нормальних ягід уже немає: залишилися лише зелені та листя. Подумав він, що листя теж нічого, згодиться. Свіжих ягід немає, тож їсть зелені.

Прибігає третій, дивиться: листя майже все з’їли, лише кілька залишилося. Ну, думає, ладно, і ці доїм. 

Читати далі… “#469 – Хто перший встав, того й капці.”

#465 – Допінг для мозку та успіху: Чому успішні люди в Кремнієвій Долині вживають наркотики? Ні, це не те про що ти подумав.

Колись я прочитав інтервʼю веб дизайнера Павла Грозіана. Воно досі висить на Доу.

Мене там вразив такий момент.

Читати далі… “#465 – Допінг для мозку та успіху: Чому успішні люди в Кремнієвій Долині вживають наркотики? Ні, це не те про що ти подумав.”

#460 – Гаррісон Форд до ролі в “Зоряних Війнах” був теслею. Робив деревʼяні шафи.

Гаррісон Форд, американський актор кіно і телебачення, продюсер, народився 13 липня 1942 року в Чикаго, Іллінойс. За свою кар’єру він здобув численні нагороди, включаючи номінації на премії «Оскар» та BAFTA, чотири номінації та спеціальну премію «Золотий глобус», почесну «Золоту пальмову гілку» та почесний «Сезар». Найбільшу популярність він здобув завдяки ролям Хана Соло в серії фільмів «Зоряні війни», Індіани Джонса в однойменній серії фільмів, а також Ріка Декарда в дилогії «Той, що біжить по лезу».

У 1964 році Форд переїхав до Лос-Анджелеса. Після невдач на радіо він підписав контракт з Columbia Pictures і почав свою кар’єру актором епізодичних ролей. Спочатку Форд вважався актором-невдахою, особливо після того, як усі його сцени були вирізані з фільму «Забрискі пойнт». Після цього він покинув акторську кар’єру і став теслею.

Читати далі… “#460 – Гаррісон Форд до ролі в “Зоряних Війнах” був теслею. Робив деревʼяні шафи.”

#457 – Довголіття – це ідея або справа, яка захоплює вас усе життя.

Продовжуємо серію про довголіття. Та життя після 40 років. Якщо ви вже хочете на пенсію. Або думаєте, що вам щось пізно вивчати. Просто почитайте, що люди робили після 60.

Марк Катон, римський сенатор, вивчив грецьку мову у віці 80 років.

Сократ тільки у віці 70 років навчився грати на багатьох музичних інструментах і зумів оволодіти цим мистецтвом досконало.

Мікеланджело створив свої найзначніші полотна у віці 80 років.

У 80 років Гете закінчив свого “Фауста”.

Ісаак Ньютон ще у 85 років був зайнятий невтомною діяльністю.

Лев Толстой у 82 роки управлявся на полі з косою так, що за ним не могли встигнути молоді косарі. Автор “Війни і миру” у ці поважні роки катався на ковзанах, їздив на велосипеді, скакав на коні та присідав на одній нозі більше 40 разів!

Філософи Діоген і Демокрит, художники Тіціан і Мікеланджело проявляли творчу активність, перейшовши рубіж восьмидесятиріччя.

Бернард Шоу творив до 94 років.

Бори́с Євге́нович Пато́н – у 100 років займав посаду президента Академії наук України.

Читати далі… “#457 – Довголіття – це ідея або справа, яка захоплює вас усе життя.”