Як самостійно вивчити іноземну мову? Чому нам важко вчити іноземні мови? Як зробити цей процес простим, легким та веселим?

Вивчення іноземної мови може здаватися складним завданням, особливо якщо ми підходимо до цього неправильно. Я 30 років хотів вивчити англійську мову, але досі не зробив цього. Я багато разів починав, але постійно кидав цю справу. У чому ж проблема? Вона у методі. Головна проблема – у методі вивчення. Я весь час починав з теорії, робив так, як нас вчили в школі.

І це – самий хибний шлях вивчення мови. Треба робити просто навпаки. Про це ми й поговоримо нижче.

Причина.

Спочатку, звісно, треба дати собі відповідь, навіщо вам треба вивчити мову. Без цього взагалі не можна нічого починати у своєму житті, бо ви дуже швидко кинете. А якщо ви маєте відповідь, то ви будете робити це щодня.

Навіщо люди вчать мову? Потрібно для роботи, щоб більше заробляти, працювати з іноземними клієнтами, споживати контент іншою мовою, читати книжки, дивитись фільми, спілкуватись з новими друзями або родичами, вільно почуватись за кордоном, для тренування та розвитку мозку. У кожного своя причина.

Коли знайшли причину, можна рухатись далі.

Теорія → Практика (Так робити не треба)

Як відбувається звичайне навчання у школі чи університеті? Або у репетитора. Вам дають теорію. Більшість часу у навчанні проходить у донесенні до вас теорії.

Якщо брати приклад вивчення мови – вас вчать будувати речення, розповідають про часи, артиклі, винятки, правильні чи неправильні дієслова. Потім вам дають домашнє завдання. Зробили ви вправи. І на цьому все. Уся ваша практика закінчилася. Швидше за все.

Але це те саме, що тренер вам на кожному тренуванні 50 хвилин розповідатиме, як качати прес, як брати штангу, як харчуватися. А тренуєтеся ви 10 хвилин. Або вам розповідають весь час, як їздити на машині, розповідають правила дорожнього руху. Але їздити ви не вмієте. Або ви прийшли на секцію боксу. Ви вивчили всі прийоми. Знаєте все про тренування, рукавички, хто великий чемпіон. Подивились усі бої за останній рік. Але вийти і боксувати, це зовсім інша річ. Так ось, щоб стати чемпіоном світу – люди займаються по 20 років. Кожен день. По 10 годин. А ми, коли вчимо мову, вчимо теорію. Просто нас так навчали навчатись у школах. Жах.

Ще один приклад. Ось ви йдете на концерт великого скрипаля. Подивилися, послухали. Вдома слухаєте. У навушниках, коли їдете на роботу. Послухали його пісні понад 1000 разів. Яка ймовірність того, що ви зможете зіграти на скрипці після цього? Нульова. НУЛЬ. Ви навіть скрипку та смичок правильно в руки не візьмете. А щоб зіграти щось більш-менш просте, потрібно кілька років практики. Без цього ніяк.

Те ж з мовою. Знання правил з граматики ніяк не вплине на ваше вміння розуміти мову та говорити. Тим більше, мова не йде про автоматизм у цих речах. Це неможливо.

У результаті, після школи та університету, ми такі супер теоретики. І виходить, що ми можемо знати всі часи, артиклі та неправильні дієслова. Але сказати нічого не можемо. Написати нічого не можемо. Дивимось фільм і нічого не розуміємо. Тому що це зовсім інша навичка.

Що таке навичка? Це автоматична програма, яку ми можемо робити та не думати під час її виконання. Як за кермом машини. Або коли говоримо своєю рідною мовою. І прикол у тому, що ми вчимося правильно говорити по суті чи не до 10 років. І при цьому діти спокійно помиляються у закінченнях та наголосах. А писати навчаються лише у 7-8 років.

При цьому навичка говорити та розуміти у них уже є. Тобто вони навчаються зовсім іншим способом. Вони навчаються через практику. Роки суцільної практики перед тим, як вони почнуть займатися теорією.

Ще важливий момент – ми боїмося помилятися. Дитина, коли вчиться говорити, вона не знає, як правильно. Тому вона не має страху. Помилки їй природні.

Чому нам так важко вчити нові речі, особливо мови? Трохи теорії.

Коли ми вчимося чомусь новому, наприклад, іноземній мові, наш мозок проходить через складний процес адаптації та зростання. Початковий момент “аха” або інсайт, коли ми раптом усвідомлюємо нову ідею або концепцію, можна уявити як вибух активності в мозку, де нові зв’язки формуються між нейронами. Ці зв’язки, або синапси, є основою нашого навчання та пам’яті.

Нейрони спілкуються один з одним через електрохімічні імпульси, що проходять через синапси. Коли ми вперше вчимося робити щось нове, як їздити на велосипеді, цей процес може здатися складним, тому що наш мозок ще не розвинув сильні зв’язки для цієї діяльності. Проте, з повторенням і практикою, ці синаптичні зв’язки стають міцнішими. Це частково завдяки мієліну, жировій речовині, що обгортає аксони нейронів. Мієлін служить для ізоляції аксонів та підвищення швидкості передачі нейронних імпульсів. З покриттям синапсів мієліном, наші дії стають більш плавними та автоматичними.

Таким чином, коли ми зустрічаємо нове слово, по нейронам проходить електричний сигнал. Але тільки постійне повторення та практика необхідні для утворення міцних, стійких зв’язків у мозку. Тільки коли ми повторили, а ще краще сказали або написали це слово в різних контекстах, воно може записатися в нашу постійну пам’ять. Тільки після певної кількості повторів – спершу формується, а потім покривається мієліном нова нейронна мережа.

Це фізика. Тобто, для формування звички або автоматичної дії, нам потрібно зробити певну кількість повторів. Скільки, це інше питання. Але без сумніву є те, що по-іншому неможливо записати в нашу довгострокову пам’ять потрібну нам інформацію.

Ще приклад. Навчитися грати на гітарі, скрипці, піаніно треба декілька років. Розучитися. Рік-два не грати. І все забути. Це тому що мозок економить ресурси.

З іноземною мовою – все те саме. Людина дуже швидко забуває її. Якщо ви перестали практикувати, то ці нейронні зв’язки руйнуються.

[Практика – Теорія] (Треба так)

Тобто, щоб вивчити щось, людині треба зробити багато повторів. Поки це не перейде в автоматичний режим. А для цього потрібна практика. Багато практики. Багато-багато повторень. Але не повторення теорії, а активних дій. Говорити, писати, слухати і розуміти.

А якщо ми візьмемо більшість програм вивчення мови, що ми там побачимо? Це впізнавання. Розпізнавання слова з малюнка. Але я дуже рідко бачив, як ти пишеш слова. Але навіть якщо ви пишете, ви робите дуже мало повторень.

У моєму тренажері є мінімум 8 повторень слів або речень. І тепер я розумію, що для деяких слів цього недостатньо. Потрібно більше. Можливо, вам знадобиться пропустити всі слова через другий раунд. Але тепер я розумію, що це постійне вивчення мови. Тобто неможливо запам’ятати слова назавжди. Це міф. Мозок з часом все забуде. Для економії ресурсів. Це як з тілом. Щоб бути в формі, треба постійно тренуватися. Так само і з мовою.

Як зазвичай дитина вчить мову?

Правильно, вона починає зі звичайних слів. Потім з’єднує слова в речення. Вона вчить слово і одразу практикує його. Вона не вчить, що це дієслово, прикметник чи іменник, в якому часі і так далі. Вона просто практикує.

Є такий зараз формат, коли беруться фрази і диктуються іноземною мовою, і одразу переклад вашою мовою. Цей метод вигадав Мішель Томас.

На уроці за методом Томаса вчитель знайомить учнів з новими словами і короткими фразами мовою, що вивчається. Учнів потім запитують, як вони сказали б певну фразу іноземною мовою. Все починається з простих речень, поступово вводяться складніші конструкції. Такі спеціально відібрані фрази є «цеглинами», з яких складається основна структура мови. Коли мова, що вивчається, дає правильну відповідь, викладач повторює всю пропозицію з правильною вимовою. Коли ж відповідь неправильна, вчитель допомагає зрозуміти помилку та виправити її.

Всі основні слова та фрази повторюються протягом усього курсу. У методі Томаса робиться акцент на ідеальній вимові від початку. Відповіді учня постійно контролюються, прогрес досягається шляхом постійного повторення і зміни фраз, що вводяться.

Декілька років тому, я думаю, це супер метод. Він мені підходить. Накачав собі цих плейлистів і думав, що треба лише слухати. Але я викинув найважливіший елемент – практику. Без повторення за викладачем, сенсу нуль. Я прослухав мінімум 20 разів ці плейлисти італійською і просто забив. Говорити я краще не став. Хороший метод, але одна невелика деталь, яку я викинув, але насправді вона ключова, як я зараз розумію, і все. Результату нема.

Так ось у моєму тренажері я банально активно повторюю слова. Спершу їх вивчаю, тому що більшість я просто не знаю. І потім вчу їх, просто повторюючи, щоб згадувати їх потім за секунду. Я хочу досягти автоматизму. І це можна зробити лише через повторення.

Повторення – це головний секрет успіху у будь-якій справі. Мало хто вам про це скаже. І мало хто це розуміє і робить.

Метод інтервальних повторень або як запам’ятовувати іноземні слова швидше, легко та заганяти їх в автоматичний режим?

Що за техніка?

Інтервальні повторення (spaced repetition) – мнемотехніка, заснована на повторенні слів через інтервали. Метод розробив американський лінгвіст Пол Пімслер (Paul Pimsleur) у 1967 році. Пімслер зауважив, що мозок забуває слова після заучування майже миттєво. Але якщо повторювати слова до того, як вони стерлися з пам’яті, час забуття збільшується експоненційно. Такі інтервали радив Пімслер: 5 секунд, 25 секунд, 2 хвилини, 10 хвилин, 1 година, 5 годин, день, п’ять днів, 25 днів, чотири місяці, два роки.

Це працює?

Так, працює. Це довів німецький психолог Герман Еббінгауз в одному з експериментів: він навчав “Дон Жуана” Байрона за допомогою інтервальних повторень та механічного заучування. З інтервалами вийшло у 9 разів швидше.

Але тепер ми знаємо. Для того, щоб щось запам’ятати та сформувати нейронні зв’язки, єдиний механізм – це повторення. Альтернативи немає.

Як почати?

Зберіть базу, яку будете вчити. Збирайте фрази, речення зі статей, книг, фільмів та серіалів. Копіюйте та одразу записуйте в ваш власний словник на сервісі. Або додайте до особистого кабінету готові словники з загальнодоступних. І починайте практикувати.

Чому краще вчити одразу фрази, а не слова?

Вчити фрази — простіше та ефективніше. Ось чому: фрази легше використовувати в розмові. Вони містять інформацію, яку зазвичай шукають додатково: прийменники, артиклі, сфери вживання. Фраза — це образ, його легше запам’ятати.

Скільки потрібно повторювати, щоб вивчити?

Пімслер радив повторювати фразу 11 разів. Можна зробити простіше і обійтися дев’ятьма підходами: прочитати, повторити через 30 хвилин, потім наступного ранку, потім через три дні, тиждень, місяць, три місяці, півроку і через рік.

У нас стоять інтервали 1-3-5-5-5-5-5-7. Тобто, після першого повторення слова вам потрібно його повторити наступного дня. Потім через 3 дні, потім через 5 і знову через 5 днів, і так до 8 повторів. Тобто, щоб вивчити слово чи фразу, вам потрібно протягом півтора місяця повторити його 8 разів. Звичайно, бувають складні вирази або слова, які потрібно повторити більше разів. Просто додайте слово ще раз у словник.

Чому потрібно саме писати слова?

Тому що в такому випадку ви задієте зовсім іншу групу нейронів та інший досвід. Простий приклад: коли ви начебто все розумієте, але сказати нічого не можете. Чому? Тому що у вас немає навички відтворювати мову, складати слова у речення.

Так і з мовою, щоб почати її швидше вивчати, ви повинні тренувати навичку та свої нейрони, відтворюючи мову. Супер спосіб — писати у зошиті, але там ви не бачите відразу свої помилки. У нашому випадку система відразу вас виправлятиме. І в момент вивчення ви повторите слово більше 10 разів, виправляючи помилки, поки не напишете слово або фразу без помилок. Важливо також, що в процесі ви відтворюєте слова на дві сторони: своєю мовою і мовою, яку вивчаєте.

Але саме головне — ви спочатку формуєте нейронні зв’язки у своєму мозку, а потім кожен день їх зміцнюєте. Іншого шляху немає.

Краще місяць спробувати та подивитися на результат

Просто спробуйте потренуватися на наших словниках чи тих, які ви зробите самостійно. Місяць є абсолютно безкоштовно. Якщо вам сподобається, далі ми попросимо вас символічні 10 доларів на місяць для розвитку проекту, оплати серверів та часу розробників. Плюс ви отримаєте доступ до матеріалів моїх закритих каналів.

Телеграм канал – Информаційна безпека мозку для ментального здоровʼя

Телеграм канал — Переконання та стратегії для росту, щастя, успіху

Як зробити вивчення мови легким, простим та веселим?

Треба почати споживати багато контенту на мові, яку ви вивчаєте. Якщо ви взагалі на нульовому рівні, дивіться мультики на ютубі. Потім переходьте на серіали. Потім підписуйтесь на когось в соцмережах, коментуйте пости або відео.

Починайте активно користуватись ChatGPT. Я наприклад зараз майже всі картинки для слів генерую прямо в чаті. І виходить, що це вже 9 взаємодія зі словом, яке я вивчаю. Це певний елемент гри. Мені аж цікаво, що мені видасть за картинку чат.

Потім я створив собі простий челендж. Я кожен день викладаю в інстаграмі в сторіс скрін з часом, скільки я сьогодні займався. Це теж прикольна мотивація. Тобто з вивчення мови треба зробити гру.

Пару прикладів, як все працює.