#464 – Теорія розбитих вікон. Чому маріхуна самий небезпечний накортик? Чому пиво самий небезпечний алкогольний напій?

Сьогодні поговоримо про дуже цікаву теорію: як маленькі події в нашому житті призводять до великих змін. Чому легкі наркотики та легкі алкогольні напої такі небезпечні? Коли треба переїжджати в інший район або країну?

Суть теорії розбитих вікон

Теорія розбитих вікон (англ. broken windows theory) — кримінологічна теорія, яка розглядає дрібні правопорушення не тільки як індикатор криміногенної обстановки, але й як активний фактор, що впливає на рівень злочинності в цілому.

Теорія сформульована американськими соціологами Джеймсом Вілсоном та Джорджем Келлінгом і вперше опублікована в 1982 році в журналі «The Atlantic Monthly». Назва походить від типового прикладу дії теорії, наведеного авторами: «Якщо у будівлі розбито одне вікно і ніхто його не замінює, то через деякий час у цій будівлі не залишиться жодного цілого вікна». Ця теорія неодноразово піддавалася критиці.

Теорія

Теорія стверджує, що потурання суспільства до дрібних правопорушень, таких як викидання сміття в невстановлених місцях, вандалізм, публічне пияцтво, стрибки через турнікети в метро та інші, безпосередньо провокує людей на вчинення аналогічних або більш серйозних правопорушень.

Психологічний механізм такої провокації на побутовому рівні ілюструється наступною фразою: «Якщо іншим можна, то хіба мені не можна?». Людина бачить, що порушення правил поведінки іншими членами суспільства не припиняються, і, як наслідок, перестає вважати правила обов’язковими для себе (причому не тільки ті, порушення яких вона спостерігала, але і будь-які інші). При цьому умовна середня планка «допустимості порушень» у такому суспільстві постійно знижується, і рано чи пізно це призводить до збільшення кількості вже серйозних правопорушень і злочинів.

І навпаки, активна робота з попередження дрібних порушень і покарання порушників навіть найменш значущих правил (так звана нульова терпимість) створює атмосферу нетерпимості до порушень загалом, а сама діяльність із припинення дрібних правопорушень дозволяє «попутно» затримувати або суттєво обмежувати в можливостях рецидивістів, зазвичай зневажаючих правилами поведінки в громадських місцях.

Як ілюстрацію автори теорії навели приклад із розбитими вікнами: якщо не замінити в будинку одне розбите скло, то незабаром у цьому будинку не залишиться жодного цілого вікна, а потім почнеться мародерство і різке погіршення загальної криміногенної обстановки в районі. Цей приклад став неофіційною назвою теорії.

Практичне застосування

Теорія знайшла широке застосування на практиці спочатку в Нью-Йорку, а потім — у багатьох інших містах США, Європи, Південної Африки, Індонезії та інших країн. Рудольф Джуліані, обраний мером Нью-Йорка в 1994 році, і новий комісар нью-йоркської поліції Вільям Браттон оголосили боротьбу з такими дрібними порушеннями, як графіті, безквитковий проїзд у метро, жебракування, бійки з використанням гумових палиць та іншими подібними правопорушеннями. Те, на що раніше не звертали особливої уваги, стало неприпустимим.

Незважаючи на критику і насмішки, Джуліані послідовно боровся з «розбитими вікнами», що призвело до загального зниження кількості злочинів у місті. Жителі отримали чистіше та безпечніше місто, а також упевненість у здатності поліції впоратися не тільки з дрібними правопорушеннями, але і з тяжкими злочинами. До кінця 1990-х років кількість злочинів проти особи в Нью-Йорку знизилася на 56 %.

Підтвердження теорії розбитих вікон

Соціологи університету Гронінгена (Нідерланди) провели декілька експериментів, які підтверджують цю теорію. З велосипедної стоянки біля магазину прибрали урни, а на керма велосипедів повісили рекламні листівки. Соціологи хотіли перевірити, скільки людей кине флаєр на асфальт.

В першому експерименті стіна магазину, біля якого припарковані велосипеди, була ідеально чистою. Листовки кинули на землю 33% велосипедистів.

Потім експеримент повторили, попередньо наносячи на стіну беззмістовні графіті. Насмітили вже 69% велосипедистів.

Різниця значна.

Мораль теорії – люди схильні поводитися відповідно до оточуючого контексту. І, впливаючи на середовище, ми можемо впливати на поведінку суспільства.

Як це працює у звичайному житті

Ще раз цитуємо про звички. Неймовірний приклад із книги “Атомні звички”. Для наочної ілюстрації.

Уявіть собі двох людей, котрі відмовляються від сигарети. Коли першому пропонують закурити, він каже: “Ні, дякую. Я намагаюся кинути палити”. Така відповідь здається цілком обґрунтованою, але насправді ця людина, як і раніше, сприймає себе як курця, який намагається змінити свій образ дій. Він сподівається, що його поведінка зміниться, проте його переконання при цьому залишаться незмінними.

Друга людина відмовляється зі словами: «Ні, дякую. Я не курю”. Здавалося б, невелика різниця, але цей вислів свідчить про зміни у його ідентичності. Куріння було частиною його минулого життя, але не теперішнього. Він більше не ідентифікує себе з поняттям курець.

Ідентичність формується з урахуванням звичок. Ви не народжуєтесь із заздалегідь сформованими переконаннями. Кожне переконання, включаючи ставлення до себе, формується з урахуванням досвіду.

Тобто людина або остаточно відмовляється від вживання солодкого, куріння, перегляду спортивних змагань, безкінечного залипання в соцмережах, вживання наркотиків, алкоголю, або нічого не зміниться. Як тільки ти розбив маленьке вікно (покурив одну сигарету), з часом ти почнеш робити це знову.

Тепер про марихуану та пиво

Чому марихуана є найбільш небезпечним наркотиком? Це маленьке вікно. Вона запускає процес вживання наркотиків. І з часом тобі треба все більше і більше. Ніхто не починає одразу з героїну. Але з часом саме він вбиває людину.

Те саме з пивом. З часом ти починаєш вживати все важчі та важчі речі. Дози більші, дози частіше.

Коли треба задуматись про переїзд

Коли в вашому районі або країні починає змінюватись криміногенна обстановка, або коли ваша країна обрала популіста соціаліста, можна починати думати про переїзд. Можна почитати статтю про Канаду або подивитись відео про Венесуелу.

Умовно кажучи, розбите вікно — це як датчик в машині. Можна і далі їздити, коли горить датчик масла, але з часом згорить мотор. Там будуть горіти всі датчики. Тому треба реагувати на такі сигнали або бути хоча б готовим.

Треба весь час боротися з маленькими речами, щоб запобігти великим проблемам. Це стосується нашого життя. І як тільки змінюється навколишнє середовище, це теж сигнал, що як мінімум треба збільшити увагу.

Такий шлях! Всім мир!

Корисні матеріали, сервіси та підписка

Телеграм канал – Інформаційна безпека мозку для ментального здоровʼя

Телеграм канал — Переконання та стратегії для росту, щастя, успіху

Тренажер для вивчення іноземних мов Words

Матеріали для продажників [ в розробці ]

Матеріали з маркетингу [ в розробці ]

>> Отримати відповідь на питання, яке вас цікавить

Розробка сайтів під ключ

Підписатися в Телеграмі [ там ділюсь короткими думками, музикою та анонсами статей ] , Ютуб [ тут різними корисними відосами ] та x.com

Було корисно та цікаво – підпишись, поділись та перешли друзям!