Категорія: довголіття

Cьогодні ми зіткнулися з дивовижною, вражаючою, що шокує свідомість, незбагненною і неусвідомленою – іноді мені здається, магічною – епідемією надзвичайно низького рівня тестостерону у сучасних чоловіків. На мою особисту думку, це питання має цікавити всіх – не лише чоловіків, а й жінок, і дітей, про це мають говорити абсолютно всі. Усі, хто можуть говорити. Політики повинні обговорювати це питання щонайменше не рідше, ніж глобальне потепління чи будівництво третього храму.

І, можливо, вам зараз здається, що я перебільшую, нагнітаю хмари, гіперболізую і просто несу нісенітниці. Але зараз ми розглянемо кілька досліджень, які по-хорошому повинні вас добряче збадьорити, а може навіть налякати. Зокрема, у нас є досить показове і нещодавно опубліковане дослідження, яке вивчало рівень тестостерону у величезній вибірці – 100 тисяч ізраїльських чоловіків у період між 2006 і 2019 роками.

Отже, з цього дослідження ми знаємо вражаючий факт, справді вражаючий. Сучасний 22-річний чоловік, тобто на піку свого тестостерону, має такий самий рівень тестостерону, як 37-річний чоловік у 2006 році. Я спеціально зробив невелику драматичну паузу, щоб ви могли осмислити те, що я щойно сказав. Можливо, ви не розбираєтеся в усіх цих цифрах, тому я скажу інакше. За 13 років рівень тестостерону знизився на 20 відсотків. 20 відсотків за 13 років.

Але проблема в тому, що ми бачимо цей тренд не лише в Ізраїлі, а й по всьому світу. У нас є цікаві дослідження зі США на 4000 чоловіків. Отже, з цього дослідження ми знаємо, що в 1990-х роках середній рівень тестостерону становив 605 нг/дл. А в 2016 році він уже був 451 нг/дл. Тобто за цей невеликий проміжок часу рівень тестостерону впав на 150 нг/дл. Іншими словами, за 17 років тестостерон знизився на 30%. 30% за 17 років.

І, на жаль, це не єдине дослідження з такими цифрами. Зокрема, у нас є досить цікавий рукопис, опублікований у 2007 році, у якому вчені вивчали чоловіків старше 45 років. Виявилося, що з 1987 по 2007 рік щороку рівень тестостерону падав на 1,4%. Уявіть собі такі цифри. Це означає, що за 20 років тестостерон знизився на 34%. За 20 років на 34%.

Зараз я зроблю не дуже наукову річ, за яку мене можуть покритикувати і сказати, що я помиляюся, але я вважаю, що для цілей цього відео це цілком підійде – просто щоб побачити загальні тренди і зрозуміти, з якою швидкістю і в якому напрямку ми рухаємося. Давайте об’єднаємо третє і перше дослідження. Отже, з 1987 по 2007 рік тестостерон упав на 34%. А з 2007 по 2019 він упав ще на 20%. Іншими словами, за останні 30 років тестостерон знизився на 50%. 50%.

Останнім часом я знову вирішив відмовитися від кави. Це не вперше, коли я роблю такий кавовий шабат. В моєму житті були періоди, коли я пив каву регулярно – іноді два, а іноді й три рази на день, – а також моменти, коли повністю відмовлявся від неї.

І міг не пити більше ніж рік. І хоча я дуже люблю цей напій, зараз я знайшов нові причини, через які вирішив виключити його зі свого раціону.

Як кава впливає на організм?

Кава має безперечні переваги. Це банально прикольна звичка. Заварювати каву та потім попивати коли працюєш. Або коли зустрівся з друзями. Вона додає бадьорості, покращує концентрацію, допомагає у травленні, особливо після споживання великої кількості білка.

Але як саме вона діє? Виявляється, кофеїн просто блокує певні рецептори, через що організм «не знає», що він втомлений.

Тобто, енергія, яку ми відчуваємо після чашки кави, — це не справжній заряд сил, а тимчасова хімічна ілюзія.

Було виявлено, що люди, які займаються фізичною активністю щонайменше 30 хвилин на день, мають знижений ризик розвитку 13 типів раку, багато з яких мають метаболічну природу. Дослідження також показали, що навіть після діагнозу рак, фізичні вправи підвищують виживаність, особливо при раку грудей, простати та товстої кишки.

У випадку раку простати, було виявлено, що фізична активність стимулює природні кілери (імунні клітини), які допомагають припинити кровопостачання пухлин, зупиняючи їхнє зростання і метастазування.

Умовно кажучи, тіло запускає процеси відновлення під час руху. В мʼязи потрапляє кров та кисень, поживні речовини. Та виводяться всі відходи. Починається обмін речовин.

Немає руху – немає здоровʼя.

#495

У віці 40 років доктор Джозеф Марун був настільки непридатний, що йому було важко піднятися по сходах. Але все змінилося, коли друг сім’ї заохотив його піти на пробіжку після того, як він досяг дна.

Зараз у віці 83 років Марун бере участь у триатлоні та продовжує практикувати нейрохірургом у медичному центрі Піттсбурзького університету, минуло два десятиліття після того, як більшість людей виходять на пенсію.

У 1980 році Марун сказав Business Insider, що його життя було “вийшло з рівноваги”. Протягом тижня помер його батько, і він мусив кинути свою процвітаючу кар’єру нейрохірурга, щоб перейняти керування сімейним бізнесом на автозаправці, а також відбулося його розлучення.

“Я був у депресії. Я більше не хотів жити. Я мав 20 фунтів зайвої ваги. Я не міг піднятися по сходах”, — сказав він.

На той час, коли друг сім’ї порадив йому біг, він був готовий спробувати все, щоб покращити своє психічне здоров’я.