Ти не робиш щось, тому що ти в цьому недостатньо хороший.

Тобі це не подобається.

Тобі не подобається писати, бо ти не практикувався, і тому всі твої тексти посередні за замовчуванням. Це не приносить задоволення. Те ж саме стосується дизайну, коду, кіно, спілкування – будь-чого. Ніхто не хоче створювати щось посереднє.

Тому ти навіть не починаєш. Але якщо і починаєш, то швидко кидаєш, бо немає результатів.

І це замкнене коло. Пастка.

Єдиний спосіб чогось досягти та сформувати навичку – це робити це довго. Довго – це роками. Доки не вийде.

А задоволення ти отримуєш від мікрокроків. Один підписник, один комент. Крок за кроком. І в тебе вже 1000 підписників, твій дизайн коштує 1000 баксів, а не 100, як раніше. Квартири продаєш по 1 млн, а не по 30 тисяч. Бігаєш по 10 км, а не 1, як на початку.

І тоді ти озираєшся назад і розумієш: усе почалося з першого кроку. Не ідеального першого кроку.