Текст основнано на відео Асель Машанової.
Звісно для тих хто давно мене читає, майже нічого нового не буде. Крім одного крутого інсайту. Від якого навіть у мене по жилам пішла електрика.
Про що говорить книга?
Анна Лембке, будучи вченим, підводить статистику ультробагатих країн, таких як Японія, Америка, скандинавські країни, і показує, як у цих країнах спостерігається вибухова кількість депресій, пригнічених і тривожних станів.
Про це говорить, я думаю, багато хто. Наприклад, хто подорожував до Америки, знає, що там велика кількість білбордів і реклами, пропагуючих антидепресанти. Це, швидше за все, питання попиту і пропозиції, тому що велика кількість людей звертається до лікарів і просить прописати їм антидепресанти. Вони самі собі ставлять діагноз депресії і страждають саме від цього. (Про депресію, нагадую про лекції Роберта Сапольськи.)
Анна Лемки далі продовжує і задається питанням: Чому країни з найвищим доходом на душу населення страждають від депресій? Чому це відбувається? Здається, у них все є: дуже високий дохід, ультра-комфортне життя, машини, якість життя найвищий, який тільки може бути. Але при цьому все більше людей страждають від депресії. Як біолог, вона, звісно, занурюється в біохімічні процеси і починає розповідати нам з вами про дофамін.
Дофамін
Дофамін — це гормон мотивації, тобто стимулює нас вставати, йти, робити щось. Він дуже векторний, направлений. Коли у вас правильний рівень дофаміну, вас не потрібно мотивувати. Ви самі вранці прокидаєтеся, йдете до своїх цілей, не бачите перешкод, вирішуєте якісь завдання.
Але так вийшло, що чомусь багато хто переходить на неправильну форму дофаміну. Тому що існує правильна і неправильна форма дофаміну.
Правильна форма виглядає так: зусилля плюс час дає результат. Тобто, щоб навіть поїсти картоплю, потрібно встати з дивана, піти на базар, купити картоплю, її почистити, пожарити і потім насолоджуватися процесом поїдання цієї картоплі.
Неправильна форма – це безкоштовний дофамін. Дофамін без зусиль. Коли ви отримуєте швидку винагороду. Швидкі винагороди — це перегляд нових постів або прийом ліків типу аддерал (широко використовуються в Америці). Можуть призводити до проблем, таких як СДУГ ( синдром дефіциту уваги з гіперактивністю, це стан, коли людині важко зосередитися, і вона може бути надмірно активною ) та депресія.
Ліки підвищують рівень дофаміну. Коли дофамін високий, ми відчуваємо мотивацію і діємо. Коли він падає, ми втрачаємо мотивацію і можемо відчувати депресію.
Гойдалки задоволення і болю
Так ось, найінсайдерськіша річ. Уявіть собі гойдалки. На одному кінці цих гойдалок — задоволення, а на іншому — біль. Біль – це зусилля. І коли ці гойдалки знаходяться в дисбалансі, коли ми зараз на праву сторону гойдалок ставимо дуже багато соціальних медіа, шоколаду, швидкого споживання, швидкого шопінгу, швидких стимулів, ми отримуємо перекос. Ми отримуємо задоволення без зусиль. І це руйнує нашу дофамінову систему.
Ці гойдалки повинні бути в балансі, де у нас є біль, зусилля і задоволення. У цих відчуттів один центр виробництва, у них одні рецептори, тому в по простому можемо сказати, що і біль, і задоволення — це одне й те ж.
Тобто ми запрограмовані таким чином, що тільки отримуючи біль (зусилля), ми потім можемо якісно отримувати задоволення. Тобто зусилля повинні бути рівними, ви пам’ятаєте? І ось коли вся ця форма ламається, відповідно, ми прямим шляхом йдемо в депресію.
Дофаміновий детокс
Зараз, наприклад, дуже модно робити дофаміновий детокс. Це така, знаєте, аскеза. Аскеза практикується в різних релігіях: це пости, усамітнення. Це справді виявляється дуже корисно.
Якщо у вас немає кольорів і радості життя, швидше за все, вам потрібно просто зробити цифровий детокс, детокс від шопінгу, приготувати самому собі їжу, постояти в якомусь положенні, піти на спорт.
Робити все, що піднімає дофамін природним чином: ні шоколад, ні шопінг, ні соціальні мережі. Спорт, прибирання, коли ви самі собі щось готуєте і вручну щось робите. І ось тоді ми чистимо дофамінові рецептори, вони відновлюються через 30 днів, і ви заживете абсолютно інше, просте, яскраве життя.
Вас будуть радувати квіточки, свіжий повітря, люди, що проходять повз. Якщо ви відчуваєте, що у вас цього немає, радості життя, хлопці, будь ласка, не діагностуйте собі депресію. Це ще не депресія.
Це ще не відсутність мотивації, не треба ходити на курси з мотивації себе, відкриття бізнесу або прориву в кар’єрі. Тут потрібно просто звернутися до дофамінового детоксу. Ця система працює. Вона дуже круто працює. [ Звісно ми говоримо про життя у мирний час, а не під час війни. ]
Качелі задоволення та болю
Далі дуже цікаво те, що Анна Лембки розкриває тему гойдалок: задоволення і біль. Вони повинні бути на двох кінцях цих гойдалок. Потрібно прикладати зусилля до всього. Все, що нам дається без зусиль, зовсім не має жодної цінності. Тому, якщо ваша дитина попросила у вас іграшку, як мінімум зробіть так, щоб вона її чекала, щоб вона її бажала, думала про неї, уявляла її собі, рахувала час, коли вона у неї з’явиться. Бо у наших дітей сьогодні від моменту, коли вона хоче іграшку, до моменту, коли вона її отримує, не проходить достатньо часу. Це теж позбавляє кольорів життя вашої дитини.
Ломання гойдалок
Тепер далі Анна Лемки приводить приклад, як ці гойдалки ламаються. Коли на одному кінці цих гойдалок весь час тільки задоволення, немає жодної болі, то, по-перше, плечо цих гойдалок скорочується. Чим більше ми навантажуємо цю сторону, тим більше має зʼявитись болі для компенсації системи. Біль все одно з’явиться. Система все одно знайде свій баланс, але проблема в тому, що вона буде знаходити його через депресію і через якісь дуже затратні для людського мозку процеси.
Як це насправді відбувається? Реальне життя просто не може дати людині такі відчуття. Звичайна прогулянка не може дати стільки емоцій, скільки гра на приставці. Бо в грі кожну секунду, щось відбувається. І це дофамін бескінечний. Безкоштовний.
Серіал, набагато цікавіший за прибирання, за прогулянку з своїми дітьми. Знаєте, яку картину я бачу постійно на дитячих площадках. Діти граються самі, батьки сидять в телефонах. Дивляться тік-ток. Новини дають такий негативний заряд енергії. Який не дасть новий проєкт. Тим більше, якщо ти робив такий самий вже 10 разів.
Боротьба із залежностями
Наступна тема — боротьба із залежностями. Анна присвятила кілька глав боротьбі із залежностями, такими як ігроманія і алкоголізм. І тут для нас є інсайт: такі ігромани і алкоголіки — це люди, які весь час споживають задоволення, але насправді вони не знають, що вони йдуть за болем. Бо, як говорить Анна, якщо ви вивчите всіх ігроманів, які грають у казино, вони йдуть не за виграшем, а за програшами. Бо цей “пейн”, тобто біль, який вони відчувають, набагато сильніший, ніж задоволення від виграшів. Вони йдуть туди програвати підсвідомо. Це був для мене дуже цікавий інсайт.
І тут я згадав, таку саму систему з курінням. Людина, яка перший раз курить сигарету, тільки в цей раз вона відчуває реальну гіркоту від сигарети. В неї дере горло. Але потім тіло та мозок перезаписують сигнал. І погане, організм починає рахувати добрим. І людині починає подобатись це отрута. Так людина вбиває себе, бо в неї збивається датчик.
Чесність
Уявляєте, вона говорить про таку річ, як чесність. Ви знаєте, чому 99% алкоголіків і ігроманів не виліковуються? Не тому, що немає відволікань, не тому, що немає методів, не тому, що вони не можуть — вони можуть. А тому, що ці люди не можуть чесно визнати, що вони ігромани або алкоголіки. Подивіться на своє оточення: якщо у вас є такі люди, вони завжди будуть у запереченні. Вони ніколи не визнають, що вони алкоголіки, бо визнати, що ти алкоголік вже на 90% вилікуватись. Бо далі ти починаєш процес лікування. Поки ти не визнав проблему, ти не починаєш її вирішувати.
Радикальна чесність
Тут для нас є крутий інсайт: будь-яке одужання, не тільки для ігроманів і алкоголіків, починається з радикальної чесності. Це коли ви заходите, сідаєте і говорите: “Я Іван Потапенко, мені 45 років, і я алкоголік”, наприклад. Ось це і є лікування. Бо радикальна чесність рівна болю. Цей біль — те, чого не один ігроман не хоче відчувати, його уникають всякими способами: намагаються йти в казино, виграти швидко, випити і отримати задоволення, але насправді бояться цього болю і не заходять у нього. Чесність рівна болю, хлопці.
Чому суспільство анонімних алкоголіків таке ефективне? Бо там підтримуюче середовище. І ви можете там поділитись своїми страхами та переживаннями.
Приклад радикальної чесності
Анна Лемки прекрасно дає приклад, як заходити в радикальну чесність, щоб теж чистити дофамінові рецептори і не боятися більше. Це ведення щоденника. Якщо ви не можете підійти до свого партнера, мами, тата, доньки, сина і, наприклад, сказати: “Я боюся”, “Я не справляюся”, “Я погана мати”, “Я тебе більше не люблю”, ви можете це написати хоча б у щоденник. Ви можете завести щоденник радикальної чесності і почати туди писати абсолютну правду. Це боляче, але таким чином ви заходите в ресурс.
Висновки
Все, що дається людині легко, не цінується. Якщо вас нічого не заводить, потрібно зробити інформаційний детокс і очистити свої рецептори. Запустіть нові процеси — спорт, вивчення якоїсь мови. Почніть робити щось нове, в чому ви взагалі не розбираєтесь. Почніть вести блог, поїдьте в нове місце, з кимось познайомтеся.
Такий шлях! Всім мир!
#484
+ Матеріали. Сервіси. Підписка. Для квантового стрибка та виходу в космос.
Книга – Максимальна ефективність. Ключ до здорового, щасливого та продуктивного життя. А не так як зараз.
Телеграм канал – Антивірус для мозку. Ментальне здоровʼя на максималках
Телеграм канал — Ахуенні Переконання
САМИЙ ефективніший в світі тренажер для вивчення іноземних мов Words. [ 100% результат. 100% – гарантія. Перший місяць – Безкоштовно! ]
Матеріали для продажників [ в розробці ]
Матеріали з маркетингу [ в розробці ]
>> Отримати відповідь на питання, яке вас цікавить
Підписатися в Телеграмі [ там ділюсь короткими думками, музикою та анонсами статей ] , Ютуб [ тут різними корисними відосами ] та x.com
Було корисно та цікаво – підпишись, поділись та перешли друзям!
