Чому ми постійно застрягаємо в одних і тих самих думках? Як вирватись з цього замкнутого кола?

У Давній Греції існувала практика hypomnēmata — «пам’ятних записів». Коли ти збираєш у щоденнику свої улюблені цитати чи думки і щодня їх перечитуєш, щоб знайти ту, яка тобі допоможе саме сьогодні.

По суті — це було письмо, спрямоване на себе.

Виявилось, що і я багато років роблю те саме.

У мене є записи в телеграмі в аудіоформаті, є закритий інстаграм зі скрінами, записи в notion, щоденник за більш ніж 10 років. Цей бложик — це теж частина моєї “гіпноменати”.

Я щодня повертаюся до записів, переглядаю, що працює, видаляю застаріле.

Це мій спосіб тримати голову в порядку та уникати сміттєвого інформаційного фону.

Навіщо це потрібно робити?

Бо все, що ми не повторюємо, — ми забуваємо.

Людина думає одними й тими самими думками 80% часу.

Ми діємо за старими шаблонами, отримуємо ті самі результати — бо так працює памʼять і мозок.

Мозок постійно порівнює реальність з уявним ідеалом. Прогнозує майбутнє, шукаючи загрози. Повертається до минулого, особливо до неприємного. Не до приємних моментів, а до травм, образ, розчарувань.

І паралельно ми щодня поглинаємо тонни токсичного або пустого контенту, який нічого нам не дає. Крім шкоди.

А щоб нова думка закріпилася — її треба повторити десятки разів. Інакше вона просто зникне. Тому схема «думки → слова → дії → звички → характер → доля»працює тільки тоді, коли нова думка довго тримається в полі уваги. І греки це розуміли. Хоча тоді не було тіктоків.

Знання саме по собі нічого не змінює. Змінює — тільки повторення. Коли це стає твоєю думкою і ти починаєш думати і робити по-новому.

Останнім часом від своїх друзів чую: я почав підбихувати, я сиджу на антидепресантах, я почав ходити до психолога, я в депресії. У всіх їде кукуха. Всім важко. Навіть тим, хто за кордоном.

І це ще один аргумент на користь того, щоб свідомо створювати власне інформаційне середовище, яке підтримує, а не руйнує.

Моя система гіпомнематів не зробила мене мільйонером — але вона додає мені ментальної стабільності.

І, як виявилось, у цьому немає нічого нового: так робили ще в Давній Греції.

А ви як працюєте зі своєю базою знань? Ведете щоденник? Як працюєте з головою?

P.S. Ще пару шикарних відрізків з серіалу West World про те, що таке особистість.

Такий шлях! Всім мир!