Усе, що ми збудували, зроблено зі слів – Юваль Ной Харарі

Том Паркер: Якби ви могли повернутися в будь-яку точку історії, куди саме ви вирушили б і чому?

Юваль Ной Харарі: Я повернувся б у кам’яний вік, до когнітивної революції – приблизно 50, 60, 70 тисяч років тому. Навряд чи я протримався б там довше кількох днів, бо не вмію ні здобувати їжу, ні тікати від хижаків. Але це найзахопливіший момент в історії людства – і водночас той, який ми розуміємо найгірше. За дуже короткий еволюційний відтинок ми перетворилися з відносно непримітної тварини на господарів планети. І ми досі до кінця не знаємо, як нам це вдалося.

Найпереконливіша теорія – що це сталося завдяки мові. Саме тоді люди здобули здатність творити складну мову й спілкуватися нею, і це стало основою для всього іншого. Усі ці велетенські споруди, які ми звели на землі, – церкви, держави, торговельні мережі, фінансові системи, – усі вони зрештою зроблені зі слів. Слова в кодексах законів, у релігійних писаннях, у банківських книгах.

Це особливо важливо усвідомити сьогодні, коли мову опановує щось нове. Можливо, вперше в історії на планеті з’явиться те, що володіє словом краще за нас. І якщо мова – операційна система цивілізації, що станеться, коли контроль над нею перехопить щось інше, щось чуже?

–

Дуже цікава ідея, про яку говорить Юваль Ной Харарі: мова — це наша операційна система.

Усе починається з думок, а думки складаються зі слів. Те, якою мовою ми говоримо з іншими й особливо із самими собою, визначає, як ми сприймаємо світ.

Слова створюють не лише розмови. Вони створюють держави, закони, релігії, гроші, компанії, бренди та цілі цивілізації. Сто людей домовилися, що цей папірець коштує 1000 гривень, — і він став грошима. Мільйони людей погодилися з текстом Конституції — і вона почала працювати. Усе це спочатку було словами.

Тому інформація, яку ми споживаємо щодня, — це не просто контент. Це код, який поступово переписує нашу «операційну систему». І найнебезпечніше те, що часто ми цього навіть не помічаємо.

Як комп’ютер можна заразити вірусом, так і людину можна «заразити» ідеями. Якщо щодня повторювати, що «нічого не вийде», «усі крадуть», «нічого не зміниться», то рано чи пізно це стає частиною нашого мислення.

Саме тому інформаційна гігієна сьогодні не менш важлива, ніж фізична безпека. Ми уважно миємо руки, але часто зовсім не стежимо за тим, чим «годуємо» власний мозок.