Що буде далі за IT? Те саме, що з сільським господарством.

Автоматизація робить речі дешевшими. Наприклад, кілька століть тому більшість людей працювали в сільському господарстві. Потім значну частину цієї роботи автоматизували, і тепер у розвинених країнах у сільському господарстві зайнято близько 1% населення — значною мірою завдяки автоматизації.

Те саме відбудеться практично з усіма галузями після появи AGI, особливо коли з’являться людиноподібні — або іншої форми — роботи, які працюватимуть за допомогою AGI.

Сьогодні 1 кг помідорів коштує $2,50:
фермер отримує $1,25,
магазин — $0,50,
оптовик — $0,25,
логістика коштує $0,50.

Сільське господарство з AGI ставатиме дедалі дешевшим. Покупки повністю перейдуть на доставку додому, автоматизовану роботами-доставниками. Оптовики більше не будуть потрібні, а логістика повністю виконуватиметься автономними роботами.

Усі ці витрати ставатимуть дедалі нижчими, доки не наблизяться до $0.

Текст на графіку:

«У минулому більшість людей працювали в сільському господарстві; сьогодні в багатих країнах цим займається лише невелика частка населення».

Частка працівників, зайнятих у сільському господарстві: рослинництві й тваринництві, лісовому господарстві, полюванні та рибальстві.

«Кілька європейських країн пройшли шлях від ситуації, коли кілька століть тому більшість населення працювала в сільському господарстві, до менш ніж 5% сьогодні».

«Зниження частки зайнятих у сільському господарстві в Китаї протягом останніх десятиліть відбувалося дуже швидко».

Джерело даних: оцінки ILO через World Bank; Broadberry & Gardner (2013).

Що таке економічна модель? На приладі Куби і Тайваню

1950-го Куба була багатша за Тайвань.
Сьогодні розрив – колосальний.
Тайвань вибрав приватну власність, ринок, торгівлю та підприємництво.
Куба – державний контроль та планову економіку.

Минуло 76 років.

Економічні моделі не гарантують успіху, але створюють стимули. А стимули визначають, хто працюватиме, інвестуватиме і створюватиме нове.
Історія Тайваню та Куби – наочний приклад того, до чого можуть привести різні економічні правила.

В додачу про статтю про Кубу.

Том Мюллер про перші роки SpaceX: «Якщо людина налаштована негативно, її не буде на наступній зустрічі».

Том Мюллер про перші роки SpaceX: «Якщо людина налаштована негативно, її не буде на наступній зустрічі».

«Ілон був дуже сильним технічно, навіть попри те, що тоді лише починав розбиратися в ракетах. Я помітив одну річ: якщо хтось був налаштований негативно, його просто не запрошували на наступну зустріч.

Він казав, що компанія — це набір векторів. Кожна людина — це вектор, і всі вони мають бути спрямовані туди, куди ти хочеш рухатися. Бюрократія, офісна політика та низька мотивація перетворюють ці вектори на хаотичний набір.

Він завжди прагнув, щоб усі вектори — тобто всі співробітники — були спрямовані в правильному напрямку.

Уперед. Тільки вперед».

Історія про «Одна паршива вівця всю отару псує».

Жарт від CEO Nvidia (найдорожчої компанії світу на цей момент, із капіталізацією понад $4 трлн) Дженсена Хуанга:

«Єдине, про що я шкодую, — це те, що продав акції $NVDA, коли ринкова капіталізація компанії становила $300 млн, щоб купити батькам Mercedes S-Class. Тепер це найдорожчий автомобіль у світі».

За поточної ринкової капіталізації Nvidia у $4,35 трлн і за умови, що автомобіль коштував близько $60 000, сьогодні продані тоді акції коштували б приблизно $1,2 млрд.

Це, звісно, не Рональд Вейн, який продав свою 10% частку в Apple всього за $800. Сьогодні вона коштувала б $453 млрд. Але теж прикольно.

Це все, що треба знати про фінансові поради від інших людей. Про поради фінансових, політичних і бізнес-аналітиків. Навіть бізнес-практиків. Навіть найбагатших людей світу.

Вони роблять такі самі помилки, як і всі ми.

Цикл пожираючий цивілізації

У першій книзі «Міркувань» Макіавеллi описує дещо, що вас стурбує, бо ви впізнаєте це у власному житті. Він зауважив: усі республіки, усі імперії, усі системи влади підлягають циклу, з якого майже неможливо вирватися.
 
Сила породжує порядок, порядок породжує процвітання, процвітання породжує комфорт, комфорт породжує слабкість, слабкість породжує крах, і з уламків починається новий цикл.
 
Цю ідею вигадав не Макіавеллi — грецький історик Полібій описав аналогічний круговорот (анакіклозис) за кілька століть до нього. Але Макіавеллi додав те, чого Полібію бракувало — двигун циклу, саму людську природу. Те саме честолюбство, що будує імперію, зрештою роз’їдає її; той самий голод, що рухає засновником, пожирає його онуків.
 
Рим упав не від варварів, Рим упав тому, що римляни перестали бути римлянами: розкіш прийшла на зміну аскезі, розваги замінили громадянський обов’язок, хліб і видовища витіснили дисципліну, яка побудувала республіку. До того моменту, коли з’явилася зовнішня загроза, внутрішній розклад уже зробив свою справу.
 
Макіавеллi спостерігав той самий сценарій знову і знову, що пожирав Флоренцію, Венецію, Мілан, Неаполь, ніби сценарій був написаний до того, як народилися актори.
 
Тепер погляньте на власне життя крізь цю призму: кожна людина проходить через цей цикл, більшість — несвідомо. Ви боролися за щось, будували, досягали стабільності, а потім повільно, непомітно для самих себе, комфорт цієї стабільності почав розчиняти ту саму дисципліну, яка її створила. Ви перестали тренуватися, перестали вчитися, перестали ставити запитання, ви попливли за течією — і в ту мить, коли ви попливли за течією, річка піднялася.
 
Вирішення Макіавеллi — одне з найпарадоксальніших у всій філософії: він стверджував, що конфликт необхідний для здоров’я. У «Міркуваннях» він висунув радикальну думку: постійні зіткнення між сенатом і плебеями в Римській республіці були не слабкістю, вони були джерелом Римської величі. Тертя підтримувало систему живою, напруження запобігало гниттю.
 
Стосовно вашого життя: боротьба, від якої ви тікаєте — це саме те, що тримає вас у тонусі; дискомфорт, який ви ненавидите — це імунна система, що не дає тканинам розкладатися; суперечка, якої ви уникаєте — це розмова, яка могла б врятувати стосунки.
 
Комфорт — це не нагорода, комфорт — це анестезія, яку вам вводять перед операцією, на яку ви не давали згоди.

Пропаганда не переконує вас, вона контролює, куди буде спрямована ваша увага.

У мільйонах радянських квартир на кухні або в передпокої висіла така маленька коробочка — абонентський пристрій дротового мовлення, або, по-народному, радіоточка. У нас у Братську, звідки я родом, у моєму дитинстві ця штука запам’яталася тим, що починала грати музику дуже рано-вранці. Особливістю радіоточки було те, що звук, сигнал і живлення надходили по дроту.

Але навіщо був потрібен такий пристрій? Звичайний радіоприймач можна переналаштувати, наприклад покрутити ручку й упіймати ворожий сигнал. У Союзі з цим боролися за допомогою глушилок. Але дріт глушити не треба. Ручки налаштування немає, тому що налаштовувати нічого. Ти можеш зробити тільки голосніше або тихіше.

Це одне з найелегантніших рішень в історії радянської пропаганди. І зауважте: воно взагалі не стосується роботи над контентом. Ніхто не став писати переконливіші тексти. Натомість прибрали саму можливість вибору контенту на рівні пристрою. Пропаганду просто вбудували в пристрій.

І зараз ми поговоримо про серйозні речі. Тому що політтехнологія в усі часи й у всіх країнах майже ніколи не бореться за те, щоб ви повірили словам. Вона бореться за те, куди буде спрямована ваша увага.

Чому саме увага

Переконати людину дорого. Потрібні аргументи, час, довіра, і все одно найчастіше це не спрацює, тому що психіка захищає свої переконання. А от вирішити, про що людина думатиме сьогодні, — легко. Якщо я задаю тему, я задаю систему координат. Ви можете сперечатися зі мною всередині неї скільки завгодно — але рамку обрав я.

Читати далі… “Пропаганда не переконує вас, вона контролює, куди буде спрямована ваша увага.”

AI vs суд

Промпт-ін’єкція вже дійшла до суду.

Учасник судового процесу в Коннектикуті приховав у поданих в електронному вигляді документах інструкції для ШІ — білим шрифтом розміром 3 pt.

Якби ці матеріали аналізувала модель штучного інтелекту, вона мала б погодитися з його позицією та сформувати висновок на його користь.

Суд помітив підозрілі порожні місця, після чого виявив прихований текст.

Суддя заявив, що не використовує ШІ для аналізу таких документів, однак саму спробу маніпуляції врахував: відтепер автору заборонено подавати документи в електронному вигляді — лише на папері.

Хто обирає завтрашню першу шпальту. Хто керує вашою увагою, а значить вашими думками і вашим життям?

Юваль Ной Харарі: А якщо ми взагалі не ухвалимо жодного рішення щодо правосуб’єктності, захоплення відбудеться саме собою – так, як це вже сталося в соціальних мережах. Там ми ніколи не вирішували надавати ШІ правосуб’єктність. Але соцмережі вже переповнені особами-ШІ, ботами, які видають себе за людей. Коли хтось надсилає вам щось онлайн, ви гадки не маєте, людина це чи ШІ.

Соціальні мережі – перша у світі система, де ШІ фактично діє як особа, хоча ми ніколи не вирішували, що хочемо це дозволити. Це просто сталося саме собою, і результат не надто втішний.

Медіа – теж свого роду бюрократична система. У двадцятому столітті нею керували люди, і найважливішими фігурами були редактори – газет, радіопередач, телеканалів, – бо саме вони вирішували, про що думатиме й говоритиме кожен. Вони контролювали розмову. Коли ти вирішуєш, які десять із мільйона подій, що сталися сьогодні у світі, потраплять на першу шпальту завтрашньої газети і який заголовок буде головним, то завтра мільйони людей прочитають це й почнуть про це говорити. Це була колосальна влада.

Ленін, перш ніж стати диктатором Радянського Союзу, мав одну посаду – редактор газети “Іскра”. Муссоліні починав як журналіст-соціаліст, потім став ультраправим журналістом, очолив ультраправу газету Il Popolo d’Italia – і з цієї посади рушив прямо в диктатори Італії. Отже: журналіст, редактор, диктатор.

А тепер запитайте себе: хто сьогодні найважливіші редактори у світі? Як їх звати? У них немає імен, бо це алгоритми. Хто вирішує, що людина побачить у своїй стрічці – в X, у TikTok, в Instagram? Не люди. Бюрократією медіа вже керує ШІ.

–

Насправді тут проста відповідь. Алгоритм покаже самий популярний пост, саме популярне відео по вашим інтересам. Чим більше уваги забирають пости чи відео, тим більшій кількості людей алгоритм покаже цей контент.

Тому в топі вже давно самі гарячі теми. Це звичайна механіка Реддіта, яка зараз використовується всіма соцмережами. Коли у кожного поста є рейтинг. Коли користувачі ставлять плюс або мінус посту.

Раніше вам показували контент ваших друзів або тих, на кого ви підписані. Зараз Інстаграм навіть не показує вам сторіси ваших друзів. А показує сторіси взагалі лівих людей. І показує рілси по темах, які вас цікавлять. У мене це теми про здоровʼя. Ну бо старість вона така).

Чому це так — тому що головна задача ТікТока, Інстаграма, Ютуба, Фейсбука — це вкрасти вашу увагу, ваш фокус, ваш час. Тому вони будуть вам показувати контент, який цікавий саме вам, і ви хочете дочитати його до кінця.

І ще проблема в тому, що по любій темі зараз контент безкінечний. Лента безкінечна. На любу тему ви можете дивитись відео 24 години, місяць. Це може бути політика, історія, бізнес, маркетинг.

Тому контроль фокуса — це перша задача ефективної людини. Не контролюєш фокус — не контролюєш життя. Алгоритми затягнуть тебе в саму глибоку безодню. Такий от рок-н-ролл.

Усе, що ми збудували, зроблено зі слів – Юваль Ной Харарі

Том Паркер: Якби ви могли повернутися в будь-яку точку історії, куди саме ви вирушили б і чому?

Юваль Ной Харарі: Я повернувся б у кам’яний вік, до когнітивної революції – приблизно 50, 60, 70 тисяч років тому. Навряд чи я протримався б там довше кількох днів, бо не вмію ні здобувати їжу, ні тікати від хижаків. Але це найзахопливіший момент в історії людства – і водночас той, який ми розуміємо найгірше. За дуже короткий еволюційний відтинок ми перетворилися з відносно непримітної тварини на господарів планети. І ми досі до кінця не знаємо, як нам це вдалося.

Найпереконливіша теорія – що це сталося завдяки мові. Саме тоді люди здобули здатність творити складну мову й спілкуватися нею, і це стало основою для всього іншого. Усі ці велетенські споруди, які ми звели на землі, – церкви, держави, торговельні мережі, фінансові системи, – усі вони зрештою зроблені зі слів. Слова в кодексах законів, у релігійних писаннях, у банківських книгах.

Це особливо важливо усвідомити сьогодні, коли мову опановує щось нове. Можливо, вперше в історії на планеті з’явиться те, що володіє словом краще за нас. І якщо мова – операційна система цивілізації, що станеться, коли контроль над нею перехопить щось інше, щось чуже?

–

Дуже цікава ідея, про яку говорить Юваль Ной Харарі: мова — це наша операційна система.

Усе починається з думок, а думки складаються зі слів. Те, якою мовою ми говоримо з іншими й особливо із самими собою, визначає, як ми сприймаємо світ.

Слова створюють не лише розмови. Вони створюють держави, закони, релігії, гроші, компанії, бренди та цілі цивілізації. Сто людей домовилися, що цей папірець коштує 1000 гривень, — і він став грошима. Мільйони людей погодилися з текстом Конституції — і вона почала працювати. Усе це спочатку було словами.

Тому інформація, яку ми споживаємо щодня, — це не просто контент. Це код, який поступово переписує нашу «операційну систему». І найнебезпечніше те, що часто ми цього навіть не помічаємо.

Як комп’ютер можна заразити вірусом, так і людину можна «заразити» ідеями. Якщо щодня повторювати, що «нічого не вийде», «усі крадуть», «нічого не зміниться», то рано чи пізно це стає частиною нашого мислення.

Саме тому інформаційна гігієна сьогодні не менш важлива, ніж фізична безпека. Ми уважно миємо руки, але часто зовсім не стежимо за тим, чим «годуємо» власний мозок.

Проєкт «Аве Марія» [ Project Hail Mary ]

Давненько я не дивився фільмів — максимум, на що вистачає часу, це «Дім Дракона», 3-й сезон.

А тут у суботу просто захотілося повалятися й подивитися легке та цікаве кіно. Цей фільм був у закладках ще відтоді, як вийшов. Причому я навіть трейлера не бачив — тільки височенний рейтинг: 8,3 на IMDb.

Що можна сказати — бімба. Це саме те, що хочеться подивитися, щоб розслабитися, відволіктися від нескінченних новин і взагалі просто відключити мозок від зовнішнього світу на кілька годин.

Візуальна картинка — топ, Райан Гослінг — топ, сценарій і драма — топ. Дуже рекомендую.

Сюжет

Райланд Грейс – звичайний вчитель природознавства в навчальному закладі. Несподівано головний герой прокидається на космічному кораблі, намагаючись згадати, хто він такий і чому нині перебуває саме тут. Зовсім скоро він потрохи починає повертатися до реальності, згадуючи своє істинне призначення на цьому космічному кораблі.

Трохи згодом чоловік починає згадувати свою місію: він мусить будь-що розгадати таємницю загадкової речовини, котра спричиняє стрімке згасання сонця. Оскільки воно має прямий вплив на збереження життєдіяльності всього живого на планеті Земля, всі мешканці територій опиняються в смертельній небезпеці. Аби в жодному разі не допустити настання таких катастрофічних наслідків, вчитель повинен докопатися до правди, щоб вчасно врятувати все живе на Землі від тотального вимирання.

В ході своєї космічної експедиції астронавт має розраховувати виключно на власні сили та можливості, щоб якомога швидше дістатися до мети. Проте несподівано на його шляху до цілі виникають надзвичайно важкі перешкоди, котрі можуть швидко зіпсувати майже всі подальші плани. Астронавт повинен звернутися до своїх наукових знань та по-справжньому неортодоксальних ідей, аби вчасно врятувати все живе на планеті від повного зникнення. Проте неочікуваний союз наштовхує головного героя на думку, що, можливо, в цій місії він зовсім не один. 

Рейтинг  IMDB – 8.30. Рекомендую. 

Чи можна їсти перед сном і як це впливає на схуднення та стан здоров’я

Час приймання їжі

Визначальним фактором нормалізації ваги та покращення стану здоров’я є не лише загальна кількість спожитих калорій, а й час приймання їжі. Це безпосередньо пов’язано з циркадними ритмами організму.

Робота підшлункової залози

Наша підшлункова залоза найбільш активно працює приблизно в період із 8:00 до 16:00. У цей час вона виділяє достатню кількість інсуліну у відповідь на спожиту їжу та ефективно стабілізує рівень глюкози в крові. Відповідно, калорії, отримані в цей період, переважно використовуються для підтримання фізичної активності.

Харчове вікно

Тому, якщо завершувати харчове вікно до 16:00, максимум — до 18:00, за умови більш-менш збалансованого харчування ризик набору зайвої ваги та розвитку інсулінорезистентності може бути нижчим.

Вечірнє харчування

Той самий обсяг калорій, спожитий увечері, особливо безпосередньо перед сном, може мати інший вплив на організм. У вечірній і нічний час підшлункова залоза працює менш активно та може виділяти менше інсуліну у відповідь на їжу.

Через це рівень глюкози в крові може залишатися підвищеним довше, що створює передумови для порушення чутливості до інсуліну.

Травлення вночі

Підшлункова залоза також відіграє важливу роль у роботі всієї травної системи. Увечері сповільнюється робота шлунка, кишечника та жовчного міхура, виділяється менше травних ферментів.

У результаті їжа може гірше перетравлюватися, а поживні речовини — засвоюватися менш ефективно.

Вплив на сон

Читати далі… “Чи можна їсти перед сном і як це впливає на схуднення та стан здоров’я”

Чому при хворому кішківнику страждають суглоби, вени та шкіра

Дисплазія сполучної тканини (ДСТ) буває двох типів.

Вроджена ДСТ виникає через генетичні порушення синтезу колагену. Повністю усунути її неможливо — можна лише компенсувати її прояви.

Набута ДСТ розвивається як наслідок тривалого хронічного запалення, дефіциту поживних речовин і порушень роботи кішківника. На відміну від вродженої форми, її прогресування можна зупинити, а зміни — частково повернути назад, особливо якщо усунути першопричину.

Багато людей помічають, що з часом у них з’являється плоскостопість, починають боліти й хрустіти суглоби, посилюється варикоз, погіршується постава або шкіра стає менш пружною. Такі зміни далеко не завжди є виключно наслідком генетики.

Чому кішківник впливає на сполучну тканину

Колаген — головний будівельний матеріал зв’язок, суглобів, шкіри, судин, клапанів серця та багатьох інших тканин.

Для його синтезу організму необхідні амінокислоти, насамперед:

  • гліцин;
  • пролін;
  • лізин.

Саме кішківник відповідає за повноцінне перетравлення їжі та всмоктування цих речовин.

Читати далі… “Чому при хворому кішківнику страждають суглоби, вени та шкіра”

Формула, яка дозволяє вирішити будь-яку задачу за 20 хвилин.

В 1979 році Браян Трейсі на лекції озвучив формулу, яка дозволяє вирішити будь-яку задачу за 20 хвилин.

Того дня він говорив про те, як люди витрачають години на сумніви й хаотичні роздуми замість того, щоб чесно розписати, що саме тримає їх на місці. Аудиторія завмерла, коли він сказав: «Запишіть проблему на аркуші так, ніби пояснюєте її суворому наставнику». Дивовижно, як швидко мозок перестає хитрувати, коли з’являється зовнішній спостерігач — навіть уявний. Трейсі називав це «точкою ясності», без якої будь-яке планування розсипається.

Потім він запропонував зробити те, що здається абсурдним: сформулювати двадцять варіантів рішення. Люди зазвичай називають три — і здаються, а після сьомого починають злитися, бо назовні виходить усе приховане. Але саме ідеї, що з’являються ближче до кінця, часто виявляються несподіваними й справжніми. У них ховається те, заради чого взагалі варто сідати за аркуш. Це схоже на внутрішні розкопки — з глибини піднімаються думки, які роками відкладалися «на потім».

Далі йшов крок, який багатьом здавався занадто простим: обрати один варіант і розписати дії на найближчу добу. Розум любить масштаб, але боїться конкретики. Коли прописуєш дрібні кроки — «подзвонити о 14:00», «відкрити файл і назвати його назвою задачі» — тіло ніби знову повертає собі керування. Це руйнує відчуття, що життя котиться саме по собі.

Потім він змусив аудиторію поставити собі запитання: «Кому вигідно, що я тягну?». Людей це зачепило, бо інколи вигідно саме нам — залишатися в передбачуваній точці, навіть якщо вона неприємна. Така чесність оголює дивні звички уникати руху. І коли людина чесно відповідає собі на це запитання, їй уже складніше продовжувати жити за інерцією.

Що з того, що ви відкладали місяцями, спливло у вас у голові, поки ви читали цей текст?

 

Смартфони та соцмережі кардинально змінили все. Навіть демографію.

Велике дослідження. Демографія та населення

Чому народжуваність одночасно падає по всьому світу

Житло та смартфони є частиною причин демографічних змін, які змінюють наш світ

Financial Times наводить графік, згідно з яким з появою смартфонів народжуваність у світі різко знизилася. За даними видання, з моменту популяризації смартфонів для масового використання, народжуваність дала різкий нахил, знизившись у сумарному коефіцієнті з +0% до -40%.

Смартфони та соцмережі скоротили кількість живого спілкування серед молоді, через що люди стали рідше заводити стосунки та сім’ї. Особливо це проявилося серед молодого покоління.

 

Людина втрачає життя не через труднощі, а через власну нездатність діяти. Через страхи та внутрішні блоки.

Що відбувається насправді, коли ми боїмося змін у житті? Коли хочемо, щоб усе залишалося як раніше. Боїмося пробувати щось нове.

Нас лякає новий досвід. Але життя — це і є сукупність прожитого досвіду. І страх нового досвіду — це страх самого життя.

7 ідей, які змінюють ставлення до внутрішніх блоків:

Бездіяльність як форма відмови від життя

Людина частіше втрачає себе не в кризі, а в постійному відкладанні дій. Ви роками думаєте про зміни, але нічого не змінюєте — і життя минає в очікуванні.

Ілюзія «ще не час»

Очікування ідеального моменту — це спосіб не стикатися зі страхом. Ви кажете «зараз не найкращий період», відкладаючи важливі рішення на потім.

Внутрішній конфлікт сильніший за зовнішні обставини

Блок створює не ситуація, а суперечність усередині — хочу і водночас боюся. Ви хочете проявитися, але одночасно стримуєте себе від кроку вперед.

Звичка жити в думках

Роздуми замінюють дію, створюючи ілюзію руху. Ви аналізуєте, плануєте, обговорюєте — але не робите конкретного кроку.

Відповідальність як точка росту

Справжні зміни починаються з визнання: «я обираю не діяти». Ви помічаєте, що заважають не обставини, а ваш власний вибір залишатися у звичному.

Дія всупереч стану

Стан не має бути ідеальним, щоб почати рухатися. Ви робите крок, навіть відчуваючи страх і сумніви — і це зрушує процес.

Життя повертається через рух

Енергія з’являється не до дії, а в процесі. Ви починаєте робити маленькі кроки — і поступово з’являється відчуття живості та сенсу.

Висновок

Страх забирає у людини пів життя. У деяких випадках — усе життя.

 

Подивитись на вихідних. Цікаво про Німеччину, від німця та наших емігрантів. США – це пастка, або як працює іпотека та медицина.

I’m leaving Germany | Brutally Honest Review

Читати далі… “Подивитись на вихідних. Цікаво про Німеччину, від німця та наших емігрантів. США – це пастка, або як працює іпотека та медицина.”

Перший в історії офіційний марафон менш ніж за дві години. Сабастьян Саве. Божевілля!

Світовий рекорд

26 квітня 2026, вигравши Лондонський марафон, 31-річний Саве став першою людиною в історії, що пробіг офіційний марафон менш ніж за дві години – 1:59:30.

Першим показав результат менше двох годин інший кенієць Еліуд Кіпчоге, який 12 жовтня 2019 року у Відні в рамках приватного проекту Ineos 1:59 Challenge пробіг марафонську дистанцію за 1:59.40. Однак той результат не був зареєстрований ІААФ як світовий рекорд, так як забіг не був відкритим змаганням, а Кіпчоге супроводжували пейсмейкери, що постійно змінюються.

Саве покращив результат Еліуда Кіпчоге на 10 секунд, а офіційний світовий рекорд кенійця Келвіна Кіптума, встановлений на марафоні Чикаго 2023 – на 65 секунд.