Автор: gudddini
Людина, це створіння, якій потрібен сенс. Постійно і завжди. В любій справі.
На основі експерименту професора поведінкової економіки Дена Аріелі поясню, чому сенс у роботі важливіший за гроші.
Він провів експеримент зі студентами Гарвардського університету, використавши фігурки Lego Bionicle.
Умови були простими: за першу зібрану фігурку платили $2, за кожну наступну — на $0,11 менше. Студенти могли зупинитися будь-коли та забрати зароблені гроші. Їх поділили на дві групи:
Перша група збирала фігурки, які після завершення просто клали під стіл.
Друга група збирала ті самі фігурки, але їх одразу розбирали на очах у збирача.
В обох випадках студентам одразу повідомили, що фігурки будуть розібрані — але різниця в підході виявилася вирішальною.
Результат здивував: у першій групі студенти в середньому зібрали 10,6 фігурки, у другій — лише 7,2. Падіння продуктивності склало близько 30%. При цьому рівень оплати й складність завдання були абсолютно однаковими.
Висновок Аріелі був простий: мотивацію руйнує не розмір винагороди, а відсутність сенсу в роботі. Навіть якщо діяльність подобається, відчуття марності знижує бажання продовжувати її виконувати.
Цей експеримент яскраво показує: у бізнесі недостатньо платити зарплату та видавати інструкції. Люди хочуть бачити, що їхня робота щось змінює. Якщо результат постійно «розбирають на очах», мотивація зникне навіть у найвідданіших працівників.
Артем Бородатюк
Найтихіший убивця серця — хронічне сидіння.
Найтихіший убивця серця — хронічне сидіння. П’ять годин у кріслі = згущена кров, мікроспазми судин, серце працює як мотор без мастила. Рішення: вставай кожні 50 хвилин, зроби 30 присідань — це безкоштовний «ін’єктор кисню», який розганяє кров сильніше, ніж таблетки.
Тиск не зростає на рівному місці. Його підживлює сіль із фастфуду та прихована сіль із хліба та соусів. Але ще небезпечніший — дефіцит магнію. Магній розширює судини, робоча форма — цитрат або гліцинат. Він коштує копійки, але реально розвантажує серце.
Серце старіє, коли перестаєш дихати глибоко. Поверхневе дихання — це перегрів симпатичної нервової системи. П’ять хвилин на день дихання «4-7-8» (вдих 4 сек, затримка 7, видих 8) знижує ЧСС на 10–15 ударів і дає серцю відпочинок. Це доведено на кардіологічних пацієнтах у Гарварді.
Найбільш недооцінений захисник серця — аспірин у мікродозі. Але не про курс, а про разовий прийом перед нічним стресом або довгим перельотом. Копійчана таблетка перешкоджає тромбам, які найчастіше стають причиною раптового інфаркту уві сні. Важливо: не щоденний прийом, а грамотне використання залежно від ситуації.
П’ять хвилин вранці — це ціна молодого серця. Зробили «планку» та 20 віджимань. Це не про м’язи, а про насосний ефект: кожне скорочення грудних і рук прокачує венозне повернення і розвантажує лівий шлуночок. Дешевше та ефективніше, ніж кардіотренажер.
Серце не вмирає раптово — його вбивають звички. Довге сидіння, погане дихання, нестача руху та магнію роблять більше шкоди, ніж вік. Берегти серце означає не лікувати, а щодня давати йому те, що воно любить: рух, повітря та трохи уваги.
84% населення світу ніколи не користувалися ШІ.
84% населення світу ніколи не користувалися ШІ.
Дайте цій наочній візуалізації трохи часу, щоб усвідомити її.
Кожна точка на цій діаграмі представляє приблизно 3,2 мільйона людей.
2 500 точок = 8,1 мільярда людей.
Сірі точки? Це приблизно 6,8 мільярда людей, які жодного разу не користувалися інструментами ШІ. Ні разу.
Зелена частина внизу? Близько 1,3 мільярда користувачів безкоштовних чат-ботів. Це лише 16%.
Тонка жовта смужка? Приблизно 15–25 мільйонів людей платять $20 на місяць за ШІ. Це 0,3%.
А майже непомітні червоні точки? Приблизно 2–5 мільйонів людей використовують інструменти для програмування на кшталт Claude Code або Cursor. Це 0,04% населення планети.
Я керую бізнесом, де володіння ШІ з використанням Claude Code тепер є обов’язковим. Ми замінили значну частину витрат на персонал автономними агентними системами. Ми створюємо бізнес-інструменти за допомогою Claude Code.
Більшість засновників, з якими я спілкуюся, думають, що впровадження ШІ вже «повсюди». Це навіть близько не так.
Якщо ви читаєте це, ви, ймовірно, входите до верхнього 1% користувачів ШІ на Землі. Розрив можливостей між тими, хто використовує ШІ, і тими, хто ні, лише зростає.
Ми зараз перебуваємо на етапі dial-up-інтернету в епосі ШІ. Люди, які розвивають навички вже зараз, накопичуватимуть перевагу протягом наступного десятиліття.
Яка ваша думка щодо кривої впровадження?
Лінь — це звичка мозку думати про зусилля, а не про результат.
Скотт Адамс (Scott Adams) — американський автор, найбільш відомий як творець коміксу «Ділберт» (Dilbert), а також як публіцист і фахівець із теорії переконання. Хоча він не є професором в академічному розумінні, він часто виступає з лекціями про психологію успіху та особисту ефективність.
Про дофамінову петлю, яка відповідає за лінь.
На дошці видно схему «Why Self-Help Works» (Чому працює самодопомога). Суть його теорії з цього відео:
Проблема ліні: Адамс стверджує, що лінь — це звичка мозку думати про витрати (зусилля, час), а не про результат. Якщо ви думаєте про те, як довго йти до спортзалу, мозок блокує дію.
Дофаміновий механізм: Коли ви перемикаєте увагу на результат (як ви будете гарно виглядати або який смачний сніданок з’їсте), мозок виділяє дофамін.
Дія: Дофамін слугує «паливом» для руху. Таким чином, позитивна візуалізація фіналу — це не просто «мрії», а біологічний інструмент для запуску фізичної дії.
Адамс говорить про те, що успіх — це не стільки важка праця, скільки правильне налаштування «інтерфейсу» свого мозку (його остання книга на цю тему називається «Reframe Your Brain»).
Ф1 [F1] – фільм, у якому, якщо прибрати перегони, Бред Піт грає Бреда Піта.
![Ф1 [F1] – фільм, у якому, якщо прибрати перегони, Бред Піт грає Бреда Піта.](https://marathon.net.ua/wp-content/uploads/2026/02/f1.jpg)
Трейлер
Сюжет
Сонні Хейс (Бред Пітт) — пілот Формули-1, який брав участь у перегонах у 1990-х роках, — потрапив у жахливу аварію, що змусила його залишити Формулу й податися в інші дисципліни. Власник команди (Хав’єр Бардем) зв’язується з Хейсом і просить його не йти на пенсію, а стати наставником вундеркінда-новачка Джошуа Пірса (Дамсон Ідріс) у команді Expensify Apex Grand Prix (APXGP).
Про кіно
Я колись дивився всі гонки сезону у Формулі-1. Давно вже не дивлюся взагалі ніякий спорт. Але було цікаво, як покажуть самі перегони. І вони зняті суперефектно.
Навіть якщо ви взагалі не розумієте, за скільки команди роблять піт-стоп, чому у команди залишається зайвий комплект шин, або взагалі не знаєте правил, крім того, що треба найшвидше приїхати на фініш.
Вам усе одно буде цікаво. Може, навпаки, буде цікавіше, бо всі проколи у спортивному сценарії будуть для вас не такими важливими.
У фільмі в епізодах показані реальні гонщики. Навіть семиразовий чемпіон світу Льюїс Гемілтон. Кіно зняте дуже атмосферно. 200 мільйонів бюджету — це вам не жарти. На перший план виходять гра акторів, картинка, драма. І після половини фільму ти вже думаєш: а чим же закінчиться вся ця заворушка?
По факту вийшло добре й душевне кіно. Саме таке, яке ти шукаєш кожного вечора, щоб подивитися. Легке, веселе, без відстрілених голів, із гумором і драмою до самого фіналу. Якось останнім часом такого дуже мало. Хоча, може, я просто такого не знаходжу.
Ліг спати у дуже гарному настрої.
Рейтинг IMDb: 7,8
P.S. До речі, за цей фільм Бред Пітт отримав найбільший гонорар за всю свою кар’єру — 30 мільйонів доларів. І скажіть, що він цього не вартий!
Тест на словниковий запас з англійської
Самий точний тест на свій словниковий запас з англійської.
Берете файл із 5000 найуживаніших слів і видаляєте слова, які ви знаєте.
Десь година-півтори займе часу.
Притча про двох сажотрусів і мудрого підприємця
До одного дорослого заможного підприємця та інвестора зі списку Forbes після конференції підбіг молодий початківець. Він жадібно ставив запитання про бізнес і попросив узяти його в учні.
— Ти метушишся і ставиш надто багато порожніх запитань. Я влаштую тобі невеликий тест на логіку. Якщо впораєшся — зможу стати твоїм ментором. Якщо ні — це буде для тебе хорошим уроком. Домовились?
— Добре, я готовий, — відповів хлопець.
— Двоє людей спускаються димарем. Один вилазить із чистим обличчям, другий — із брудним. Хто з них піде вмиватися?
У початківця очі полізли на лоба.
— Це тест на логіку?!
Інвестор кивнув.
— Звісно, той, у кого брудне обличчя!
— Неправильно. Подумай логічно: той, у кого брудне обличчя, подивиться на того, в кого обличчя чисте, і вирішить, що його власне теж чисте. А той, у кого обличчя чисте, подивиться на брудного і вирішить, що сам забруднився, тому піде вмиватися.
— Хитро! Дайте мені ще один шанс!
— Добре. Двоє людей спускаються димарем. Один вилазить із чистим обличчям, другий — із брудним. Хто з них піде вмиватися?
— Ми вже з’ясували — той, у кого обличчя чисте!
— Неправильно. Обоє підуть умиватися. Подумай логічно: той, у кого чисте обличчя, побачить брудного і вирішить, що й сам брудний. А той, у кого обличчя брудне, побачить, що інший пішов умиватися, зрозуміє, що йому теж треба, і також піде.
— Я про це не подумав! Я помилився. Дайте ще один тест!
Підприємець поблажливо подивився на хлопця, трохи подумав і погодився.
— Двоє людей спускаються димарем. Один вилазить із чистим обличчям, другий — із брудним. Хто з них піде вмиватися?
— Обоє підуть умиватися.
— Неправильно. Не піде ніхто. Подумай логічно: той, у кого брудне обличчя, подивиться на чистого і не піде. А той, у кого чисте, побачить, що брудний не йде, зрозуміє, що його обличчя чисте, і теж не піде.
Молодий чоловік зневірився.
— Я зможу бути вашим учнем. Поставте інше запитання!
— Гаразд. Двоє людей спускаються димарем…
— Та блін! Ніхто з них не піде вмиватися!!!
— Неправильно. Скажи мені, як так може бути, щоб двоє людей спускалися однією й тією самою трубою, а один забруднив обличчя, а другий — ні? Тепер ти бачиш, що на одне й те саме запитання може бути багато відповідей, і всі звучатимуть логічно. У бізнесі також немає абсолютної істини й єдиного правильного сценарію. На будь-яке твоє запитання я можу дати відповідь, але ти зможеш знайти кілька інших, кардинально відмінних, і вони теж будуть правильними. Тоді мої відповіді втрачають сенс, а отже я не потрібен тобі як ментор. Полювати потрібно не за чужими відповідями.
#притчі
Де більше всього енергії?
Найбільша енергія й щастя лежать у нашому найбільшому страху.
Парадокс у тому, що саме цього ми найбільше уникаємо.
Якщо в людини немає грошей — гроші принесуть їй задоволення.
Якщо немає стосунків — стосунки принесуть їй найбільше кайфу.
Якщо немає здоров’я — здоров’я, принесе людині щастя.
Людина завжди шукає те, чого у неї немає.
Але майже завжди там уже є досвід болю. Невдачі, відмови, втрати, зради.
Підсвідомість робить простий висновок: «Туди небезпечно».
І ми перестаємо діяти, навіть не усвідомлюючи чому.
Це як страх холодних дзвінків у продажах.
Або страх відмови в стосунках.
Або страх зради.
Саме тому страх блокує дії.
Тихо, непомітно, цілодобово.
Ми це навіть не усвідомлюємо.
Страх – це вірус.
Але очевидно: саме там і знаходиться найбільше кайфу та енергії.
P.S. Саме головне. Помилки — це не лише основний інструмент навчання. Саме травматичні події та складні ситуації формують з нас ту особистість, якою ми є. Сила народжується лише в боротьбі. Але проблема в тому, що ми підсвідомо уникаємо нових травматичних ситуацій. Уникаємо боротьби. Уникаємо нового.
Це дуже складна ментальна пастка для нашого мозку. Ми маємо перевчити себе. Ми маємо почати отримувати задоволення від нового досвіду й нових переживань, а не боятися їх. Ми маємо перевчити власну систему реагування. Щоб рости, створювати нові проєкти, бути щасливими.
Такий шлях!
Фокус. Не контролюєш фокус – не контролюєш нічого
Ключова ідея. Фокус не утримують — його не втрачають.
1. Фокус = те, що ти допускаєш всередину
Свідомість завжди зайнята чимось. Якщо ти не обрав об’єкт фокусу заздалегідь, його обере середовище. Контроль фокусу починається до дії, а не під час.
Практика з логіки:
- заздалегідь визначити одну допустиму задачу
- все інше оголосити «шумом», а не «спокусою»
2. Розсіяність — це не слабкість, а зміна ролі
Коли увага скаче, ти переходиш з ролі «діючий» у роль «реагуючий».
Фокус утримується, поки ти в ролі, а не поки «стараєшся».
Звідси правило. Якщо фокус зник — ти вже змінив роль. Повертай роль, а не увагу.
3. Короткі відрізки — не слабкість, а норма
Стійкий фокус — це серія коротких захоплень, а не марафон.
Тому:
– фіксований короткий інтервал
– пауза
– повернення до тієї ж задачі
Так фокус стає керованим, а не героїчним.
4. Фокус тримається на сенсі, а не на дисципліні
Якщо задача не вбудована в твою ієрархію цілей, фокус буде витікати автоматично.
Свідомість скидає те, що не вважає важливим — і це нормальний механізм, а не баг.
Продовжую суворо в логіці книги, та ж 1-ша категорія.
Що ще важливо про контроль фокусу уваги:
5. Фокус витікає не «кудись», а до найсильнішого стимулу
Свідомість завжди тягнеться туди, де:
– швидша винагорода
– менше невизначеності
– вищий емоційний відгук
Це означає. Якщо поруч є сильний стимул (телефон, розмови, повідомлення), фокус не програє — він просто підкоряється ієрархії стимулів.
Висновок. Не можна вимагати фокусу в середовищі, де ти заздалегідь програв за силою стимулів.
6. Фокус ламається від незавершеності
Незакриті задачі створюють фоновий шум. Свідомість постійно «смикає» увагу, нагадуючи про незавершене.
Тому утримання фокусу можливе тільки коли:
– ти або закрив хвости
– або усвідомлено відклав їх (зафіксував)
Нефіксоване = конкуруюче.
7. Спроба «контролювати себе» руйнує фокус
Самоспостереження під час роботи — втрата ролі.
Як тільки ти починаєш перевіряти:
«я достатньо зосереджений?»
«я не відволікся?»
…ти вже вийшов з дії.
Правило просте. Фокус живе в дії, а не в контролі над дією.
8. Фокус посилюється через тілесний якір
Фокус — не суто ментальна функція. Він тримається через:
– позу
– дихання
– однотипну тілесну конфігурацію
Тому однакове положення тіла — швидший вхід у фокус.
Це не ритуал, а якоріння ролі.
Фокус зникає не через слабкість, а через помилки в структурі.
Читати далі… “Фокус. Не контролюєш фокус – не контролюєш нічого”
ПРО НАСТРІЙ. НАСТРІЙ — ЦЕ РІЧ, ЯКУ ТРЕБА ПОСТІЙНО НАЛАШТОВУВАТИ.
Нещодавно типи організували двіж у мороз −15 на Київському морі. Коли в Києві був майже блекаут. Після обстрілів.
Зацініть, як тіп качає.
Я в шоці.
Всім настрою.
Тримаємось.
P.S. Цей теж агонь. Дуже “смачні” треки.
Помилки — головний інструмент еволюції. Або чому наш мозок потребує помилок.
Розглянемо на прикладі генерації гіпотез.
Джуліан Шапіро про те, як генерувати гарні ідеї.
«Як тільки ви створите достатньо поганих результатів, ваш розум рефлекторно визначає, які елементи спричинили ці недоліки. Тоді він стає кращим у їх униканні. Ви починаєте зіставляти цікаві ідеї зі зразками з більшою інтуїцією. Це працює, тому що легше подивитися на щось погане та інтуїтивно зрозуміти, як це покращити, ніж створювати щось хороше з нуля».
І саме тому надмірна залежність від штучного інтелекту, особливо на початковому етапі генерування ідей, атрофує наш ідейний потенціал. Це не змушує нас генерувати достатньо поганих ідей, перш ніж ми дійдемо до хороших.
Наш мозок буквально пропускає тренування, необхідні для росту.
Так, ШІ може пропонувати нам власні посередні або погані ідеї, і ми можемо з ними працювати, але щоб створювати кращі, нам усе одно потрібно боротися з власним мотлохом. Ми, по суті, просто накопичуємо погані ідеї, щоб дістатися до хороших.
Отже, гарний план — писати по 10 ідей на день. На будь-яку тему, щоб стати «машиною для ідей».
Висновок. Тільки маючи погані результати, ми розуміємо, коли отримуємо гарний результат. Ми розуміємо це, бо маємо матеріал для порівняння. Без цього наш мозок не може робити висновки. Йому потрібні експерименти для навчання.
Як наш мозок обманює нас? І це не збій, а функція.
Елізабет Лофтус довела, що в нас можуть бути хибні спогади. Про події, яких насправді не було.
Щоб це перевірити, вона навіювала людям, що в дитинстві вони губилися в торговому центрі. Згодом вони починали «згадувати» деталі, емоції, обличчя. Цього не було фактично, але вони починали вірити, що це сталося.
У США після того, як почали практикувати психоаналіз, до поліції посипалася маса звернень про домагання в дитинстві. Коли почали розслідувати ці справи, з’ясувалося, що значної частини з них не було.
Просто психоаналітик ставив навідні запитання і слухав відповіді. І люди самі собі це навіювали — так само, як в експериментах Лофтус.
Наскільки надійна ваша пам’ять? Доктор Елізабет Лофтус – TED Talk про хибні спогади
Історія справи Стіва Тайтуса
Я хочу розповісти вам про одну юридичну справу, над якою я працювала. Вона стосувалася чоловіка на ім’я Стів Тайтус. Тайтус був менеджером ресторану. Йому був 31 рік. Він жив у Сіетлі, штат Вашингтон. Він був заручений із Ґретхен. Вони готувалися до весілля. Вона була любов’ю його життя. І якось увечері ця пара пішла на романтичну вечерю в ресторан. Вони поверталися додому, коли їх зупинив поліцейський.
Річ у тім, що автомобіль Тайтуса трохи нагадував машину, якою раніше того вечора користувався чоловік, що зґвалтував жінку-автостопницю. І сам Тайтус певною мірою був схожий на цього ґвалтівника. Тож поліція зробила фотографію Тайтуса. Вони помістили її до фотопідбірки. Пізніше цю підбірку показали потерпілій. І вона вказала на фото Тайтуса та сказала: «Цей — найближчий».
Поліція та обвинувачення розпочали судовий процес. Коли Стів Тайтус постав перед судом за обвинуваченням у зґвалтуванні, потерпіла вийшла до трибуни й заявила: «Я абсолютно впевнена — це він». Тайтуса визнали винним. Він заявляв про свою невинуватість. Його родина кричала на присяжних. Його наречена знепритомніла, впавши на підлогу в риданнях. А Тайтуса відвели до в’язниці.
Читати далі… “Як наш мозок обманює нас? І це не збій, а функція.”
Правило богатства
Wealth Rule:
Rich people chase money.
Poor people chase distractions.
Правило богатства:
Багаті люди женуться за грошима.
Бідні – за відволіканнями.
Все має свою ціну
Секрет успіху від Гарі Вайнерчука.
Американське чтиво. Місцями смішне кіно про життя, як воно є.
Цікава комедійна драма на один вечір. Кіно, в якому показане життя людей — звичайних людей зі звичайними проблемами. Це і кар’єра, і стосунки з рідними та друзями. Це депресія, самореалізація, гроші. Просто прочитайте сюжет, а точніше — зав’язку.
Сюжет
Телоніус «Монк» Еллісон — представник вищого класу, афроамериканський письменник і професор у Лос-Анджелесі, чиї книжки користуються попитом. Хоча його романи здобувають академічне визнання, вони погано продаються, а видавці відхиляють останній рукопис Монка як «недостатньо чорний».
Читати далі… “Американське чтиво. Місцями смішне кіно про життя, як воно є.”
Що відбувається з мозком та енергією, коли ти прочитав новину, подивився сторис або відео на YouTube
Пройшов день, а я нічого не зробив. Але весь день був чимось зайнятий. І змучився піпец, немає сил та енергії.
Знайомо? Грабіжник – ваш смартфон.
Давайте розберемо механіку процесу
Очевидно, що найскладніше — це початок. Найбільше енергії витрачається на запуск будь-якого процесу.
Навіть якщо ви вирішили подивитись якийсь прикол — мозку все одно потрібно переключити увагу та виконати аналіз: що відбувається в ролику, у чому суть, чому тут смішно.
Або — прочитати новину про захоплення чергового села й зробити припущення, що скоро фронт посипеться.
Або — як скандал із Міндічем вплине на Україну, Зеленського, який Єрмак чорт і як це все зрештою вплине на мене, щоб почати боятися.
Ми аналізуємо та приймаємо рішення. Кожну секунду. Це колосальна робота для мозку.
Але вона в 100 раз приємніша, за вирішення реальних проблем. Це набагато цікавіше, за реальний світ. Це як прихований вірус, який майнить крипту на вашому компі, а ви навіть не здогадуєтесь. Тихий крадій вашої енергії.
Читати новини, дивитися сторис, тіктоки — легко.
Вхід дуже простий.
Вихід — пекельно складний.
Потрібно знову повертатися до своїх питань:
як знайти нових клієнтів,
які можуть кинути,
які будуть виносити мозок,
які будуть робити кучу правок,
які будуть торгуватись. Бр-р-р…
Так ми зазвичай думаємо про свою роботу?
Тому так легко читати про інших і так складно займатися власними справами. Але щоб переключитися назад на свої задачі, мозку потрібно витратити величезну кількість енергії.
У середньому, за статистикою, людина відкриває телефон до 2000 разів на день. Розблоковує його «просто так» — 150–200 разів. Це адський DDoS нашого центрального процесору.
Катастрофічно багато енергії втрачається при перемиканні між задачами. Це просто темна матерія, яка знищує все.
У мозку просто немає шансів.
Тому він підвисає.
Мозок перетворюється на яєчню.
Година в такому режимі — повністю розряджає нашу ментальну батарейку.
Перший крок до ефективності – це контроль свого фокусу.
Фокусу на власні цілі і задачі.
Немає фокусу – немає нічого.
Оскар Хартман. Про успіх, провали та мільярдні компанії
Більше за все у світі, після страху смерті, люди бояться помилок.
Єдине, що відрізняє успішних людей від неуспішних, — це ставлення до помилок.
Успішна людина просто робить більше спроб.
Більше чує «ні».
Більше помиляється — і все одно йде далі.
Ось прикольний кейс про помилку, яка коштувала 1 млрд доларів.
І попри все, Оскар продовжує інвестувати.
