Життя – це не спринт, це марафон. Шукаю відповіді на питання – як рости, не кидати та досягати цілі. Тут збираю історії успіху, кейси, тексти. Все – що покращує настрій, додає сили, піднімає віру. Пишу про свій шлях.
Давненько не міг знайти прикольний серіал. Останній серіал, який подивився, був пів року тому. Це була Дюна Пророцтво. З того часу то не було банально часу, сил та енергії на серіали. Та й звісно, не було нічого цікавого. Одні ходячі мерці, вбивства або якісь зовсім дитячі фентезі.
А тут зайшли прям парочка. Андор — вийшов новий сезон. Другий і останній. І Укриття (Silo), ще залишилось пару серій, про нього напишу, як закінчу.
Ловлять якось лікарі проджекта Васю з помаранчевої корпорації.
Вколюють сироватку правди в ліву півсідницю.
Вася одразу видає:
У нас було:
— Матриця Ейзенхауера
— Методичка з тайм-блокінгу
— Моє татуювання з правилом Парето 80/20
— Два помодоро-таймери
— Список задач у форматі S.M.A.R.T.
— І книга з Get Things Done
Але єдине, що мене турбувало — це те, що за останні 4 місяці ми з командою запустили рівно ні-ху-я.
Лікарі: Вася, Вася, зачекай, вона почне діяти лише за 5 хвилин.
За Габсбургів Іспанія досягає вершини своєї могутності. А після майже безкровного захоплення Португалії іспанці до своїх величезних колоній додають ще й португальські. В країну нескінченним потоком надходить золото з Мексики та Перу – по 300 тонн дорогоцінних металів щороку. Протягом XVI століття Іспанія отримує еквівалент 1,5 трильйона доларів США (у цінах 1990 року). Країна підсаджується на золоту голку. Це час Siglo de Oro – Золотого віку Іспанії. Фраза про імперію, над якою ніколи не заходить сонце – це про Іспанію.
Грошей у країні стає все більше, а виробляти товари в ній стає невигідно – простіше все купити за кордоном. Якщо наприкінці XV століття в Кастилії було найуспішніше в Європі вівчарство, в Андалусії процвітало виноградарство, а в Толедо – зброярство, то до XVI століття іспанські селяни та ремісники вже не тільки не можуть продавати свою продукцію за межами Іспанії, але й не витримують конкуренції всередині країни. Промислове виробництво перестає розвиватися, а ремісники масово закривають свої майстерні. Заможні громадяни віддають перевагу вкладенню капіталу в державні облігації, що погашаються за рахунок імпорту срібла, замість інвестування в розвиток виробництва та сільського господарства.
Різке збільшення імпорту призводить до відтоку золота з країни. Габсбурги намагаються заборонити вивезення золота та срібла з Іспанії. Але цим лише розпалюють інфляцію. Виникає приказка: «В Іспанії все дороге, крім срібла».
Читати далі… “Ресурсне прокляття. Парадокс Тріфіна. Чому ламаються системи та вмирають імперії.”Прочитай це, коли наступний раз коли в тебе не буде бажання щось робити.
Вчені виявили антитіла, які повністю або частково нейтралізували отруту кобр, мамб та інших смертельно небезпечних видів.
Стрункий чоловік із коротко підстриженим волоссям заходить до кімнати, витягує з ящика довгу чорну мамбу — отрута якої може вбити за годину — і дозволяє їй вкусити себе за ліву руку. Одразу після цього він дає тайпану з Папуа-Нової Гвінеї вкусити себе за праву руку. «Дякую за перегляд», — спокійно каже він у камеру, з лівої руки тече кров, і він виходить.
Протягом майже 18 років цей чоловік, Тім Фріде, 57 років, вводив собі понад 650 ретельно розрахованих і поступово зростаючих доз зміїної отрути, щоб виробити імунітет до 16 смертельно небезпечних видів змій. Також він дозволяв зміям — переважно по одній, але іноді і двом, як на відео — близько 200 разів прокушувати його своїми гострими іклами.
Ця відчайдушна практика тепер може допомогти у вирішенні серйозної глобальної проблеми охорони здоров’я. Понад 600 видів отруйних змій мешкають по всьому світу, кусаючи до 2,7 мільйона людей на рік, вбиваючи приблизно 120 тисяч людей і калічачи ще 400 тисяч — ці цифри вважаються значно заниженими.
Читати далі… “Тім Фріде: Людина, яка виробила імунітет до укусів смертельно небезпечних змій”В організмі як жінок, так і чоловіків, за виведення кофеїну та естрогенів відповідає один і той самий фермент печінки — CYP1A2.
Цей фермент розщеплює як кофеїн, так і естрогени. Якщо фермент працює повільно (через генетичні особливості), то і кава, і гормони затримуються в організмі довше. Це може:
Багато жінок помічають полегшення симптомів ПМС або менструального болю, коли знижують споживання кави — і саме цей механізм може пояснити чому.
CYP1A2 так само відповідає за виведення кофеїну і естрогенів. Якщо фермент працює повільно:
Одна чашка кави на день — це не проблема для більшості. Але якщо ви чутливі до кофеїну, маєте гормональні коливання, або підозрюєте, що ваш CYP1A2 працює повільно — варто звернути увагу на реакцію тіла та при потребі зменшити споживання кави. І чоловікам, і жінкам.
Cьогодні ми зіткнулися з дивовижною, вражаючою, що шокує свідомість, незбагненною і неусвідомленою – іноді мені здається, магічною – епідемією надзвичайно низького рівня тестостерону у сучасних чоловіків. На мою особисту думку, це питання має цікавити всіх – не лише чоловіків, а й жінок, і дітей, про це мають говорити абсолютно всі. Усі, хто можуть говорити. Політики повинні обговорювати це питання щонайменше не рідше, ніж глобальне потепління чи будівництво третього храму.
І, можливо, вам зараз здається, що я перебільшую, нагнітаю хмари, гіперболізую і просто несу нісенітниці. Але зараз ми розглянемо кілька досліджень, які по-хорошому повинні вас добряче збадьорити, а може навіть налякати. Зокрема, у нас є досить показове і нещодавно опубліковане дослідження, яке вивчало рівень тестостерону у величезній вибірці – 100 тисяч ізраїльських чоловіків у період між 2006 і 2019 роками.
Отже, з цього дослідження ми знаємо вражаючий факт, справді вражаючий. Сучасний 22-річний чоловік, тобто на піку свого тестостерону, має такий самий рівень тестостерону, як 37-річний чоловік у 2006 році. Я спеціально зробив невелику драматичну паузу, щоб ви могли осмислити те, що я щойно сказав. Можливо, ви не розбираєтеся в усіх цих цифрах, тому я скажу інакше. За 13 років рівень тестостерону знизився на 20 відсотків. 20 відсотків за 13 років.
Але проблема в тому, що ми бачимо цей тренд не лише в Ізраїлі, а й по всьому світу. У нас є цікаві дослідження зі США на 4000 чоловіків. Отже, з цього дослідження ми знаємо, що в 1990-х роках середній рівень тестостерону становив 605 нг/дл. А в 2016 році він уже був 451 нг/дл. Тобто за цей невеликий проміжок часу рівень тестостерону впав на 150 нг/дл. Іншими словами, за 17 років тестостерон знизився на 30%. 30% за 17 років.
І, на жаль, це не єдине дослідження з такими цифрами. Зокрема, у нас є досить цікавий рукопис, опублікований у 2007 році, у якому вчені вивчали чоловіків старше 45 років. Виявилося, що з 1987 по 2007 рік щороку рівень тестостерону падав на 1,4%. Уявіть собі такі цифри. Це означає, що за 20 років тестостерон знизився на 34%. За 20 років на 34%.
Зараз я зроблю не дуже наукову річ, за яку мене можуть покритикувати і сказати, що я помиляюся, але я вважаю, що для цілей цього відео це цілком підійде – просто щоб побачити загальні тренди і зрозуміти, з якою швидкістю і в якому напрямку ми рухаємося. Давайте об’єднаємо третє і перше дослідження. Отже, з 1987 по 2007 рік тестостерон упав на 34%. А з 2007 по 2019 він упав ще на 20%. Іншими словами, за останні 30 років тестостерон знизився на 50%. 50%.
Читати далі… “Тривожна епідемія низького тестостерону у сучасних чоловіків”Тобі 30.
Здається, ти маєш хотіти кар’єру, самореалізацію, стабільність. Але насправді — щоб просто ніхто не чіпав. Світ вимагає швидкості, а всередині — втома. Ти шукаєш відповідь — і знаходиш reels, де все про тебе.
А далі — як у тумані. От ти вже вважаєш свого чоловіка несвідомим невдахою і в кожному його слові чуєш пасивну агресію.
Ти поссварилася з подругами, бо вони порушували твої кордони.
Ти змінюєш роботу кожні 3 місяці, бо керівництво «токсичне» і ти не повинна це терпіти.
Ти дуже злишся на маму й тата, і тобі здається, що ти не відчуваєш до них емоцій. А твоя дитина не знає слова «ні», бо ти боїшся її травмувати, але при цьому постійно почуваєшся поганою мамою.
Фоном все начебто окей, ти дізнаєшся багато нового і ніби бачиш світ ширше, ніж раніше. Але всередині все тривожніше. Можливо, з’являється зайва вага, дохід не такий, як хочеться. І все менше відчувається справжній смак життя.
Чи помітили ви, як багато цього стало останнім часом? Хто з вас замислювався, чому це сталося саме зараз?
Чому психологія, яка існує десятиліттями, раптом перетворилася на модний (і подекуди небезпечний) тренд? І до чого тут маркетинг?
Читати далі… “Як маркетинг зробив «турботу про себе» катастрофою. Феномен Інстаграмної психології”Я вирішив почати бігати вранці. Сьогодні я прокинувся о 6:05. Але перед тим, як встати, в моїй голові відбулася головна битва. Битва з моїми думками. Та мозком, який просто почав мені накидувати запитання. Дуже елегантна та тонка робота, з його сторони.
Я подумав, може там ще холодно. А я не бігав вранці вже декілька років. Це взагалі за гранню, коли ти лежиш в теплому ліжку.
Як не розбудити своїх дівчат, коли буду збиратись?
А як тепер робити зарядку, бо зазвичай я роблю зарядку на початку дня?
Коли я прокидаюсь, перші пів години я повторюю слова на своєму тренажері. Це що, мінус англійський?
А де бігати, щоб було безпечно? Думаю, ви зрозуміли, що за безпека.
Коротше, все не по плану. І це для мозку стрес. І стрес для мене.
Але я встав, зібрався, взув кроси, ще закрив вікно в кімнаті у дівчат і потім кинув 5 км.
Пробігти було легше, ніж встати з ліжка.
Перший крок завжди найважчий.
Так завжди, в усіх питаннях.
Такий шлях!
Нас дуже важко вразити. Вразити в гарному сенсі. Вразити якимось контентом. Особливо українців. Позитиву майже немає. Стан — на нулі. Але іноді пролітають білі лебеді.
І, чесно кажучи, я в важкому шоці. Моя щелепа — на підлозі. Коли я дивлюсь нові відоси цього тіпа.
Мій кент Ярік скинув мені якогось інопланетного американського ютубера. Тіпа з майбутнього. Каже подивись.
Зустрічайте – Harry Mack. Людина-феномен. Це фрісталер, який читає реп зі словами, які дають йому інші люди. Умовно кажучи, римує на льоту в голові. Це повна жесть.
Я передивився деякі відоси по 10 разів мінімум. Звісно, я треную свій англійський.
Але це просто розриває кабіну, емоції скачуть до небес, пульс валить під біт. Настрій піднімається автоматично.
Читати далі… “HARRY MACK. ШОК КОНТЕНТ! “«Ми всі можемо це зробити», — каже 88-річний бігун після фінішу на своєму 12-му Афінському марафоні
У 88 років грецький бігун Плутархос Пурлякас знову довів, що вік — це лише цифра і не перешкода для рішучості, завершивши 41-й Афінський марафон у неділю.
Ця гонка, яку ще називають «Справжня», щороку проводиться на маршруті, який вважається тим самим, що пробіг афінський гонець Фідіппід, щоб принести звістку про перемогу з поля бою під Марафоном 2500 років тому. Цей маршрут визнаний оригінальним марафонським і використовувався також під час Олімпійських ігор 2004 року в Афінах.
Читати далі… “Марафон в 88 років!”У 1954 році Роджер Банністер пробіг милю швидше ніж за 4 хвилини — те, що вважалося фізично неможливим. Десятиліттями спортсменам не вдавалося вийти за межі чотирьох хвилин. Але вже за рік десятки бігунів повторили цей рекорд. Чому? Тому що Банністер зруйнував психологічний бар’єр: «це неможливо».
Коли ми знаємо, що мета досяжна, стає легше. Завдання з розряду нездійсненних мрій переходить у площину «треба просто докласти більше зусиль». Воно стає навиком, що піддається тренуванню.
Але от щодо власних, особистих цілей ми завжди виступаємо першопрохідцями. Саме тому такою популярністю користуються книжки з саморозвитку та марафони бажань. Вони мають рацію в тому, що без віри у власні сили досягти бажаного результату складно.
Читати далі… “Неможливе — поки хтось не зробив це першим. Віра – це ключ. Як падають рекорди?”Історія така — моя дружина пішла до стоматолога. Плановий огляд, потрібно почистити каміння. І їй доктор каже: «Ви знаєте, бажано кожні 3–4 місяці міняти зубну пасту». Чому? Тому що зуби звикають до певної зубної пасти, потрібно міняти.
Добре, моя дружина одразу ж пішла і купила іншу зубну пасту. В АТБ. Paradontax Ultra Clean. Вона ще така солона. Можливо, хтось із вас користується такою зубною пастою. Почали чистити.
Думаю, мабуть, мені ж теж треба сходити до стоматолога. Бо давненько не був. Записався на чистку, те саме. У мене зуби, слава богу, все добре. Востаннє я ставив пломбу 8 років тому. Нічого не болить.
Я, звичайно, не хороший, скажімо так, старанний пацієнт, який дбає про свої зуби. Правильно потрібно ходити раз на рік, як мінімум раз на рік чистити каміння. І відповідно робити, скажімо так, чекап. Якщо з’явився карієс, ставити пломби. Ок, думаю, піду почищу каміння, потім у мене один зуб — треба, мабуть, зробити пломбу.
Прокидаюся вранці — і у мене починають дико боліти зуби. Приходжу до нього, він подивився, там є основний доктор і його помічник, але, мабуть, помічник вже теж доктор.
Читати далі… “ІСТОРІЯ ПРО ТЕ, ЯК ЧЕРЕЗ ОДИН ТИЖДЕНЬ КОРИСТУВАННЯ НОВОЮ ЗУБНОЮ ПАСТОЮ – ВАШІ ЗУБИ БОЛІТИМУТЬ ДВА ТИЖНІ. МІНІМУМ.”Депресія — це коли організм свідомо вимикає батарейку. Чому вимикає? Тому що ти, зробив якусь нісенітницю. Значить, як найкраще зробити, щоб ти більше цього не робив? Вимкнути батарейку — і все. Навіть якщо захоче щось зробити, не зробить, просто сидітиме.
Є такий учитель Лібєр-Рєнов з психосоматики. У нього навіть був окремий семінар про депресію. Він казав: депресивні люди — це ті, що живуть найдовше. Тому що вони нікуди не лізуть, не вплутуються ні в які авантюри, ні в які афери, бо сил немає, правда ж?
Зазвичай така ситуація: всі навколо вже померли, залишився один останній такий, всі померли, а я от у депресії, не знаю, що робити. Але з точки зору виживання — він живе досить спокійним життям, йому нормально, спокійно, нікуди не лізе.
Депресії, це як поїздка в автомобілі — якщо ти пасажир, то свідомість не може це усвідомити. Тому головне — це усвідомлення. Зрозуміти, що це автоматичний режим. Тут виходить, що якась внутрішня твоя система розуміє, що ти робиш щось не те. І вона бере й вимикає батарейку.
Найпростіший приклад: зранку прокидаєшся, очі відкриваєш і розумієш, що втомився. І думаєш, чому я втомився, якщо ще нічого не зробив? Тому що мозок розуміє. Сьогодні буде ця не улюблена робота і взагалі життя не таке, яким ти хотів би його бачити.
Тому ця втома не пов’язана з тим, що ти витратив занадто багато сил. Вона пов’язана з тим, що твоя система спочатку знає: ти займаєшся якоюсь дурнею, яка тобі нецікава. Тому вона тебе одразу вимикає. От і лежи.
По ідеї, якби ти свідомо до цього ставився, ти б у цей момент сказав: так, добре, схоже на те, що я не тим займаюся, сил у мене немає, значить, треба зробити паузу, спитати себе — а чи повинен я цим займатися, а тим я взагалі займаюся, туди я йду? Може, треба взяти паузу й подумати, чи це правильний напрям.
Щойно ви робите ковток, алкоголь миттєво потрапляє в кров.
Через 15 хвилин він долає гематоенцефалічний бар’єр — захисний механізм мозку — і викликає штучний викид дофаміну.
Це і є те, що ви називаєте «розслабленням» або «кайфом».
Коли ефект минає, рівень дофаміну падає НИЖЧЕ початкового. Ваш мозок буквально збіднюється нейрохімічно.
У результаті ви почуваєтесь гірше, ніж до вживання, і тіло інстинктивно просить ще алкоголю, щоб «повернутися до норми».
Замкнене коло, яке неврологи називають «підсиленою залежністю», запущене…
Читати далі… “Як алкоголь “ламає” ваш мозок за 15 хвилин”Неможливо покращити здоров’я, не відрізавши людину максимально від джерел інформації: новини в інтернеті, соцмережі, книги, фільми, серіали тощо.
Все, що перевантажує голову, все, що створює безліч протиріч у ній — усе це виснажує.
Люди розпорошуються на таке, щоб втекти від себе, від своєї тривожності та страху саморефлексії.
Наодинці з собою тривожно, нудно… Тиша тисне… Хочеться фону, чимось забити тишу…
Саме в такі моменти вмикається внутрішній голос і виринає багато правди — правди про себе, часто дуже неприємної й навіть болючої.
Інформацією, особливо ширпотребом, люди забивають голову не для того, щоб подумати, а щоб, блін, не думати, щоб не йти в глибину, розважаючи й відволікаючи себе.
Найтупіші й найубогіші — це люди з енциклопедичними сраними знаннями про все. В кожній дупі затички. У 100% випадків — бідні, хворі, нещасні. Зате, блін, знають усе, особливо як усім жити, куди йти і що робити, і при кожній нагоді про це сповіщають.
Читати далі… “Чим більше сраного інформаційного сміття споживає людина, тим гірше її здоров’я, тим вона тривожніша, бідніша й тупіша.”У 1950-х роках доктор Курт Ріхтер у Гарварді провів експеримент: він поміщав мишей у воду, щоб визначити, як довго вони зможуть протриматися на плаву. В середньому, тварини здавалися через 15 хвилин.
Потім дослідники почали витягати мишей з води за кілька секунд до того, як минало 15 хвилин. Вони висушували їх, давали відпочити і знову повертали у воду. Як ви гадаєте, скільки вони протрималися цього разу?
Враховуючи, що вони щойно боролися, були виснажені та готові здатися, скільки вони протрималися? Знову 15 хвилин? 10 хвилин? 5 хвилин?
60 годин. Так, це не помилка. Миші залишалися на плаву 60 годин.
З цього експерименту зробили висновок, що тварини ПОВІРИЛИ, що їх врятують, і змогли змусити своє тіло зробити те, що здавалося неможливим.
Якщо надія дає таку неймовірну силу звичайній миші, то на що здатні люди?
Ще раз – все в нашій голові. Наші думки – ключ до всіх дверей у цьому всесвіті.
Такий шлях! Всім мир!
У здорової людини, яка нічого не робить, дофамін виробляється приблизно 3-4 рази на секунду. Дофамін виділяється в очікуванні, а не тільки у відповідь на отримання чогось. Дофаміну байдуже, чого хоче людина, він просто вивільняється з певною швидкістю. При цьому одна лише думка про їжу, нікотин чи речовини може спричинити викид дофаміну, співмірний із реальним вживанням.
🟡Прийом їжі збільшує рівень дофаміну на 50%;
🟡Інтим підвищує вироблення дофаміну на 100%;
🟡Нікотин бустить вироблення дофаміну на 150%;
🟡Заборонені речовини на кшталт кокаїну й амфетаміну збільшують рівень дофаміну одразу в 1000 разів за 10 секунд;
🟡Комп’ютерні ігри та соцмережі вивільняють рівень дофаміну, подібний до вживання нікотину;
🟡Близько 20% людей мають ген DRD2, який вказує на генетичну схильність до залежностей.
Читати далі… “Як соцмережі впливають на дофамін? Як нікотин, комп’ютерні ігри та соцмережі впливають на дофамін?”Для людей які люблять розбиратись у тому, як все працює. Про алкоголь.
Класно показаний механізм похмілля. А саме втрату електролітів. Розбирав цю тему в статті про каву.
І читаємо статейку про те, чому алкоголь самий АЛКОГОЛЬ БІЛЬШ НЕБЕЗПЕЧНИЙ НІЖ ГЕРОЇН.
Тобі це не подобається.
Тобі не подобається писати, бо ти не практикувався, і тому всі твої тексти посередні за замовчуванням. Це не приносить задоволення. Те ж саме стосується дизайну, коду, кіно, спілкування – будь-чого. Ніхто не хоче створювати щось посереднє.
Тому ти навіть не починаєш. Але якщо і починаєш, то швидко кидаєш, бо немає результатів.
І це замкнене коло. Пастка.
Єдиний спосіб чогось досягти та сформувати навичку – це робити це довго. Довго – це роками. Доки не вийде.
А задоволення ти отримуєш від мікрокроків. Один підписник, один комент. Крок за кроком. І в тебе вже 1000 підписників, твій дизайн коштує 1000 баксів, а не 100, як раніше. Квартири продаєш по 1 млн, а не по 30 тисяч. Бігаєш по 10 км, а не 1, як на початку.
І тоді ти озираєшся назад і розумієш: усе почалося з першого кроку. Не ідеального першого кроку.
Успіх інших завжди здається блискучим, бо ми бачимо лише верхівку айсберга. Ми не знаємо, що насправді стоїть за цим блиском: скільки часу, сил і нервів людина витратила, чим вона ризикувала і через що їй довелося пройти, щоб вилізти нагору.
Я вже писав про Сталлоне, який працював на скотобійні й жив у трейлері, доки не отримав першу роль. Майже так само важко пробивався до слави й Міккі Рурк. Хоча сьогодні багато хто вже й не згадає, хто це такий.
Це були часи, коли порно ще не було, і щоб подивитись еротичний фільм, доводилося чекати, поки батьки заснуть. Інтернету теж не було. Я взагалі вперше зайду в мережу лише через 10 років після виходу цих фільмів. Совок саме бився в останніх конвульсіях.
Тоді на екранах з’являлися бойовики та ковбойські стрічки зі Сталлоне, Шварцем і, звичайно, з Міккі Рурком. Люди постарше виросли на його фільмах: «Дика Орхідея», «9 1/2 тижнів». Але для мене головний його фільм – це, звісно, «Гарлі Девідсон і Ковбой Мальборо».
Читати далі… “Як перестати скаржитись на життя. В тебе депресія, ти приунив або просто зловив тлін через роботу. Почитай історію Міккі Рурка.”
