Життя – це не спринт, це марафон. Шукаю відповіді на питання – як рости, не кидати та досягати цілі. Тут збираю історії успіху, кейси, тексти. Все – що покращує настрій, додає сили, піднімає віру. Пишу про свій шлях.
Все більше і більше дивлюся ютуб на англійській. Там є настільки круті канали. Це одна з головних причин, чому я зараз вивчаю англійську. Таким чином і треную її.
Так от, просто зробіть експеримент. Подивіться ці два відео. Або просто одне. Як ви відчуваєте себе після перегляду?
З того часу, як я поїхала до коледжу, я була недбала в написанні листів. Я жалкую про те, що була неуважна і про те, що не писала досі. Я повідомлю вас зараз про все, що сталося, але перед тим, як ви продовжите читання, будь ласка, сядьте. Ви не читатимете далі, поки не сядете, добре?
Ну, зараз я почуваюся цілком добре. Тріщина черепа та струс мозку, які я отримала через стрибок з вікна під час пожежі, що сталася у гуртожитку майже одразу після мого приїзду, тепер майже вилікувано. Я провела два тижні в лікарні і тепер можу бачити майже нормально, і головний біль буває не частіше двох разів на день.
На щастя, пожежу в гуртожитку та мій стрибок побачив черговий оператор газової станції, розташованої поряд із гуртожитком, і саме він викликав пожежників та швидку допомогу. Крім того, він відвідував мене у лікарні. А оскільки мені не було де жити після пожежі, він був такий добрий, що запропонував мені розділити з ним його кімнату. Хоч це і напівпідвальна кімната, але вона досить мила. Він чудовий хлопець, ми закохалися одне в одного і збираємось одружитися. Ми поки що не призначили точну дату, але весілля буде до того, як моя вагітність стане помітною.
Японія, початок XVII ст. Англійське судно зазнає аварії біля берегів Японії. Члени екіпажу, що вижили, серед яких лоцман Джон Блекторн, потрапляють у полон. Могутній князь Торанага бере Блекторна, який знає географію, математику та військову справу, під свою опіку. Крок за кроком англієць осягає суворі самурайські закони, вчить японську мову, вникає в абсолютно чужу європейцю психологію.
Колись в дитинстві дивився екранізацію 1980 року. Зацініть трейлер. Може ви теж дивились.
Просто божевільний панч від Джона Стюарта про роботу сучасних медіа. І це одна з основних тем, про які я пишу вже кілька років. Інформаційна залежність — це невидимий вбивця нашої енергії, сил, ентузіазму, бажань, віри.
У ролику показано просто шикарний приклад того, що роблять сучасні медіа. Вони просто перетворюють будь-яку подію в фарс. На прикладі судового процесу над Дональдом Трампом ми бачимо, що головні події — це те, як виглядає Трамп, як він доїхав до залу суду, як його малюють карикатуристи. І люди це дивляться. Це така ментальна жуйка.
Людина включає телевізор і засинає. Відключається від своїх нагальних проблем. Всі думки спрямовані на те, які мішки під очима у колишнього президента. І наша ментальна енергія просто зникає. Через кілька годин ми розуміємо, що сил та бажання немає.
Кількість американських солдатів, які перебували в Афганістані, значно змінювалася протягом років американської участі з 2001 по 2021 рік. Ось деякі ключові моменти:
2001-2002 роки: Спочатку, після атак 11 вересня, США розмістили невелику групу військ, яка поступово збільшувалася. До середини 2002 року в Афганістані перебувало приблизно 10 000 американських військових.
2003-2008 роки: Кількість військ змінювалася, але залишалася меншою за 30 000, оскільки увага США частково перемістилася на Ірак.
2009-2011 роки: За президентства Обами США провели збільшення військ для протидії повстанням Талібану, кількість досягла піку приблизно 100 000 у 2011 році.
2012-2014 роки: Після збільшення кількість військ була поступово знижена. До кінця 2014 року, коли формально завершилася бойова місія НАТО, їх число знизилося до близько 16 000.
2015-2020 роки: Протягом цих років рівень американських військ змінювався в залежності від політичних рішень, зазвичай коливаючись в межах 8 000-14 000, оскільки США зосередилися на навчанні та консультуванні афганських сил.
2021 рік: У останній рік американської участі кількість військ була знижена до кількох тисяч. У серпні 2021 року, під час військової евакуаційної операції, тимчасово було розгорнуто близько 5 000 американських військових для допомоги в евакуації.
Рівень військ завжди був предметом політичних і військових стратегічних дискусій та коригувався відповідно до умов на місцях, стратегічних цілей та внутрішніх розглядів у Сполучених Штатах.
Зоозахисники відпустили на волю ведмедицю, яка все життя провела у тісній клітці у зоопарку. Навіть на волі бідна тварина ходить кругами, ніби досі перебуває у клітці.
Ведмедиця на прізвисько Іна двадцять років провела в зоопарку в Пятра-Нямц, Румунія. У 2014 році Іну визволили з зоопарку і відправили до заповідника Але навіть через шість років вона, як і раніше, не може забути умови, в яких містилася в неволі протягом двох десятиліть. Ведмедиця досі ходить по колу, як тісною клітиною.
“У зоопарку, де жила Іна, вона мала всього кілька квадратних метрів і половинку ставка. Навіть через шість років тварина не може забути цей жах”, – повідомили співробітники.
Що буде з гривнею в 2024 році та економікою України? Прогноз.
А також. Економіка України. США-Китай. Приватний бізнес. С/г України. Роздрібна торгівля України. Заробітна плата. Бюджет України. Що буде з економікою України. Майбутній президент США. Торгова війна. Міжнародна допомога. Гривня-долар: прогноз 2024. Нерухомість.
Коротше, з гривнею більш-менш. Гроші Європа має дати. Головне, що з війною. По нерухомості одразу видно, як люди далекі від цієї теми дають прогнози.
Можна подивитися просто для інформації. Але головне — кожен з цих експертів дико лажає, але люди далі їм вірять. Я дивлюсь лише для того, щоб розуміти, кого зараз слухає натовп.
Нещодавно я побачив такий сторіс. Він просто наглядно показує, що відбувається з нашими мʼязами шиї та спини. І це статичне навантаження непомітне. Тому воно таке шкідливе. І коли мʼяз перевантажується, він починає спазмувати. І це дає біль. І в першу чергу дає головний біль.
Просто крейзі історія. Я прям для цього і веду свій бложик. Щоб колекціонувати такі кейсі та історії. (Ось про Шарля Азнавура.)Тому що вони підтверджують все те, про що я тут пишу. Це ще один реальний приклад, з реального життя.
Людині 91 рік! І він тренується, курує власний хедж фондом та живе повноцінним життям. І як це йому вдається? Читаємо статтю, а в кінці мої думки та основні тези.
>>
Професор математики та менеджер хедж-фонду Едвард Торп здобув популярність на початку 1960-х років, показавши читачам, як грати в блекджек у найкращих казино. У його книзі «Побити дилера» була викладена новаторська система підрахунку карт, а потім інструкції з рулетки та інших азартних ігор. Торп також винайшов або удосконалив низку кількісних стратегій хедж-фондів, які використовуються сьогодні, і протягом 30 років він забезпечував 20% річних прибутків для хедж-фондів, якими керував, лише з кількома місяцями падіння, жодного з яких не було великих.
Андерсен написав 3381 твір, його роботи перекладені приблизно 125 мовами, і вбудовані в культурну масову свідомість Заходу.
З жалю Ханс Крістіан був прийнятий до Королівського театру, де грав другорядні ролі. Йому дозволив навчатися в школі за рахунок скарбниці. Учні були на 6 років молодші за Андерсена.
Виявляється, що у всіх гормонів в нашому організмі існує умовний поріг звикання. Добра аналогія з наркотиками. Щоб відчувати більш яскраві емоції щастя, радості, ентузіазму, організму потрібна більша доза дофаміну та серотоніну.Тому людині потрібно постійно підвищувати “градус”. Навіть для того, щоб відчувати себе на звичайному рівні.
Тому нам не цікаво дивитись один фільм два рази. Друга машина не так вставляє, як перша. Третій годинник вже на так піднімає настрій. Ви зрозуміли.
Єдиний гормон, до якого немає звикання, це кортизол — гормон стресу. Це тому, що ми не можемо виключити механізм постійного сканування навколишнього середовища на наявність загроз. Як відомо, кортизол є гормоном, який феноменально знижує наш імунітет.
Вивчення іноземної мови може здаватися складним завданням, особливо якщо ми підходимо до цього неправильно. Я 30 років хотів вивчити англійську мову, але досі не зробив цього. Я багато разів починав, але постійно кидав цю справу. У чому ж проблема? Вона у методі. Головна проблема – у методі вивчення. Я весь час починав з теорії, робив так, як нас вчили в школі.
І це – самий хибний шлях вивчення мови. Треба робити просто навпаки. Про це ми й поговоримо нижче.
Причина.
Спочатку, звісно, треба дати собі відповідь, навіщо вам треба вивчити мову. Без цього взагалі не можна нічого починати у своєму житті, бо ви дуже швидко кинете. А якщо ви маєте відповідь, то ви будете робити це щодня.
Навіщо люди вчать мову? Потрібно для роботи, щоб більше заробляти, працювати з іноземними клієнтами, споживати контент іншою мовою, читати книжки, дивитись фільми, спілкуватись з новими друзями або родичами, вільно почуватись за кордоном, для тренування та розвитку мозку. У кожного своя причина.
Коли знайшли причину, можна рухатись далі.
Теорія → Практика (Так робити не треба)
Як відбувається звичайне навчання у школі чи університеті? Або у репетитора. Вам дають теорію. Більшість часу у навчанні проходить у донесенні до вас теорії.
До речі, на Netflix вийшла прикольна документальна серія про Арнольда Шварцнеггера. Я подивився одну серію, але вже вийшли ще дві останні. Для мене Арнольд, як і Сталлоне, є культовим актором. Він був рольовою моделлю з бойовиків, які я дивився ще на відеокасетах у відеосалонах, а потім по 10 разів на відеомагнітофоні вдома. Колись ми знали фільми напам’ять, а зараз важко згадати фільм, який бачив хоча б двічі.
Сюжет
У цьому документальному серіалі з трьох частин розповідається про небачені раніше кадри та історії подорожі Арнольда Шварценеггера від сільської Австрії до найвищих ешелонів американської мрії. У серіалі є безпрецедентний доступ до найвідвертіших інтерв’ю Шварценеггера, його друзів, ворогів, колег і спостерігачів. Ми бачимо, як багато говорять про його дні, коли він качав залізо до своїх тріумфів у Голлівуді, аж до того, як він керував штатом Каліфорнія. Радощі та бурхливість його сімейного життя розкриваються в історії, яка відповідає його неперевершеній особистості.
Недавня демонстрація стартапу Fig AI, який залучив 675 мільйонів доларів від OpenAI, Nvidia та Microsoft, свідчить, що ми стоїмо на порозі епохального прориву в робототехніці. У двохвилинному відео показано, як гуманоїдний робот прибирає посуд, веде природний діалог та відповідає на складні питання.
Хоча роботи, призначені для виконання конкретних задач, не є новинкою, робот від Fig AI відрізняється тим, що його “мозок” побудований на основі ChatGPT. Це дозволяє йому навчатися, спостерігаючи за навколишнім світом. Наприклад, без будь-якого попереднього програмування або навчання розпізнавати сміття, робот вчиться на прикладах, які спостерігає.
У демонстраційному ролику, коли чоловік каже, що він голодний, робот пропонує йому яблуко зі столу, обґрунтовуючи це тим, що це був єдиний їстівний об’єкт на столі.
В Україні є дуже розумний аналітик, а тепер військовий, Віктор Андрусів. Іноді заходжу до нього на Telegram-канал, щоб почитати, що він пише, бо я відписався від усіх політичних каналів, блогерів і новин.
Так от, мені сподобався його пост про “Дюну”. Просто залишу його тут.
Дюна
Перед від’їздом встиг на прем’єру Дюни. Фільм однозначно вартий перегляду, але книга варта читання більше. Там є моменти, які фільм не розкриває. І один з них цікаво перегукується з нами.
Фільм не пояснює хто такі сардаукари – воїни імператора. Насправді, саме на них трималась його влада. Це були воїни з планети в’язнів, де виживав 1 з 10. До появи фріменів – саме вони були найсильнішою армією у всесвіті. Однак, умови в яких виростали фрімени були ще складніші і жорсткіші, що зробило їх значно сильнішими за сардаукарів.
Зараз працюю над одним проєктом для свого клієнта, знайомого, дуже поважної для мене людини. З такими клієнтами працювати завжди у два рази важче, ніж зі звичайними клієнтами.
Почали з того, що я показав референси про те, як має бути. І, звісно, показав презентацію Apple та багато інших крутих дизайнів та концептів. І ось у певний момент клієнт розуміє, що у нашого дизайну немає “вау”-ефекту. А я розумію, що потрапив у пастку, бо я одразу задав планку, якої, звісно, не зможу досягнути ні за яких умов. Адже для такого дизайну потрібні професійні фото, тексти. Дизайн у цих компаніях розробляють цілі відділи, людей шукають по всьому світу. А я просто самоучка-дизайнер. Та всі дизайни та тексти я маю зробити з нуля, використовуючи матеріали з інтернету.
Чому я взагалі раджу дивитися розумне кіно? Тому що воно вирішує багато питань одразу. Це і позитивні емоції, це і тренування нейронки на правильні стереотипи поведінки. Це і формування естетичного смаку.
Але головне, що на прикладі героїв ми можемо бачити трансформації, які проходять люди. І які так само маємо проходити і ми, кожен день.
Останнім часом я дуже багато уваги приділяю саме психології, думкам, формуванню адекватної картини світу. Це база. Це фундамент. Поки не вирішені ці проблеми, про якийсь ріст немає ніякої мови. Так от послухайте розбір розвитку героя з точки зору его. Я раніше взагалі не знав таких термінів. Але тепер, завдяки своїм аудіо записам, які я слухаю кожен день, я згадую про це та прокидаюсь.
Сходив накінець в кінотеарт. Це просто божевільно красиве та атмосферне кіно. Це епічне кіно. Де кожна сцена – просто естетичний оргазм. Ви просто маєте це побачити, якщо ви взагалі любите кіно.
Давно хотів подивитись цей крутий фільм. Але якось забув про нього. Нарешті подивився. Супер. При тому, що фільм знятий ще до початку війни, він просто красномовно показує все те, що зараз відбувається у світі з людьми.
Сюжет
В звичайний робочий день двоє колег-астрономів виявляють значних розмірів метеорит, що швидко наближається до Землі. Зрозумівши, що людству загрожує серйозна небезпека, головні герої комедійного фільму “Не дивіться вгору” вирішують якнайшвидше донести до громадськості встановлену ними інформацію.
Незабаром після цього вони вирушають у турне країною, щоб сповістити якомога більше людей про те, що їм і всім, хто їх оточує, загрожує смертельна небезпека. Але, незважаючи на озвучені факти, вчені ступені та презентабельний зовнішній вигляд, люди, з якими зустрічаються астрономи, неохоче їм вірять, а деякі взагалі сприймають їх як шахраїв.
У чому ж причина недовіри? Можливо, провиною послужили події останніх років, коли ЗМІ щоразу повідомляли про апокаліпсис, який так і не відбувся.