Блог

Що споживаєш — тим і стаєш.

Порно = штучний секс.

Алкоголь = штучні веселощі.

Розкіш = штучна радість.

Фастфуд = штучна їжа.

Енергетики = штучна енергія.

Наркотики = штучне щастя.

Куріння = штучне розслаблення.

Знаменитості = штучні зразки для наслідування.

Відеоігри = штучне спілкування.

Соціальні мережі = штучне спілкування.

Лайки = штучна любов. Фільтри = штучна краса.


Швидкий дофамін дає штучні результати.

Усе просто: ми — раціон власної уваги.

Живишся сурогатами — отримуєш сурогатне життя.

Що споживаєш — тим і стаєш.

Проста бінарна логіка!

Такий шлях!

думки

Головне питання, яке Ейнштейн ставив собі кожного ранку

У статті на Inc. я прочитав, що Ейнштейн говорив про найважливіше питання, яке варто ставити собі щоранку, коли прокидаєшся. Не знаю, чи справді це сказав Ейнштейн, але саме питання варте уваги: “Чи вірю я, що Всесвіт добрий чи злий? Чи вірю я, що світ, у якому я живу, — гарне чи погане місце?”

Коли я був молодшим, я схилявся до того, щоб об’єктивізувати свої оцінки світу. Зараз я більше вірю в ідею, що світ такий, яким ми його вважаємо.

Наша картина світу й загальна віра в позитивне або негативне призводить до того, що ми й знаходимо в цьому світі. Якщо ми шукатимемо лише прагматику і меркантильність, ми знайдемо лише це й не побачимо нічого іншого.

Якщо ми шукатимемо поезію, ми обов’язково знайдемо щось високе. Йдеться не про ідеалізацію, а про те, до чого ми самі прагнемо.

Життя проходить не в пошуках гармонії, а в пошуках сенсу.

Однак сенс — це не ідея, а відчуття, яке виникає, коли всі потоки наших намірів з’єднуються з іншими людьми. Коли ми багато думаємо й аналізуємо, ми не збільшуємо розуміння світу, а лише множимо кількість гіпотез про нього.

Щоб краще розуміти світ і знати його, єдиний спосіб — діяти. Проблема розумних людей у тому, що, оскільки вони багато думають, а не діють, то діють не на основі знань про світ, а на основі своїх хибних уявлень.

Чи можливий баланс між “думати” і “діяти”? Безглузде питання. Більшість ситуацій містить настільки велику невизначеність, що роздуми та рефлексія ніколи не дадуть результату. Велика невизначеність означає нескінченну кількість гіпотез і неподоланну проблему вибору в умовах браку часу та ресурсів.

Розуміння світу через дії

Однак щойно ми починаємо діяти й не забиваємо собі голову питанням — правильно це чи ні, — світ розкривається. У 99% випадків ми діємо не заради результату, а заради кращого розуміння світу, і тоді 1% дій дає видатний результат.

Коли не знаєш, що робити, правильна стратегія — робити що завгодно, малими кроками, ніби йдеш мінним полем. Частина тих, хто пішов, пройде й виживе. Але ті, хто залишився, нікуди не підуть і помруть від жалю.

Коли ми сприймаємо своє життя як пригоду у великій грі, ми перестаємо оцінювати дії як правильні чи неправильні. Але корисно оцінювати дії як ефективні чи марні — це не дає заснути в безпечності.

Алекс Крол

думки психологія цікаве

Все починається зараз

Серцевий напад у 50 починається в 30.

Альцгеймер у 70 починається в 40.

Остеопороз у 75 починається в 40.

Депресія у 50 починається в 25.

Інсульт у 65 починається в 40.

Втрата пам’яті у 75 починається в 50.

Вибір між пігулками і пробіжкою робиться щодня.

Немає часу для пробіжки, знайдеш час для хвороб.

звички здоровʼя мозок

Як з позиції нейробіології загадувати бажання?

Бажання насправді повна херня, бо більшість із них засновані на потребах, які нав’язані соціумом, культурою середовища й маркетингом — за вас уже давно маніпулятивно вирішили, що саме правильно хотіти. Люди усвідомлюють цю «правильність» раціональною частиною мозку — неокортексом і емоційною — лімбічною системою. Хотіти — не шкідливо, як кажуть.

Чому бажання не здійснюються? Та взагалі, блін, не тому, що ви якось неправильно хочете. У нашому мозку просто є ще й рептильний комплекс (древній мозок), який узагалі не хоче жодних змін у житті — для нього це майже як смерть. Особливо, якщо для цього треба докладати купу зусиль і виходити із зони комфорту.

От ви хочете багатства й успіху, а рептильний мозок цьому жорстко пручається. Його ціль — зберегти ваше життя. І поточна стратегія життя для нього — ок. Без усіх цих бажань ви живі — ціль досягнута.

Тому всі цілі й бажання, які ви там херачите ручкою на папірці, йому до сраки. Прописувати бажання — це лише активність раціональної частини мозку. А потрібно також залучити емоційну частину — тобто лімбіку, дати відчуттів у бажання, емоцій, і провізуалізувати результат картинками, де ви в безпеці та в повному благополуччі, отримавши бажане.

Тобто залучаємо 3 системи мозку: раціоналізація (що хочемо і як — чітко прописуємо), додаємо емоцій і станів (що відчуваємо, коли це отримаємо), і візуалізуємо картинками для рептильного мозку. Що все супер. Ми будемо в безпеці. Це не про те, що все здійсниться за секунду — це просто про узгодженість ваших систем щодо цього бажання.

Ну і, блін, ключовий момент, на якому всі зливаються))) Навіть якщо мозок уже на все погодився й сам збуджено чекає ваших «хотілок» — для реалізації потрібні дії! Просто мріяти, пердячись на дивані — повна херня, так ви вбиваєте свою дофамінову систему.

Не треба мріяти — один раз визначилися, чого хочете, узгодили всередині — і діємо в цьому напрямку. Одразу, щойно пішов імпульс.

Helena Kornilova

мозок цілі

Гра кальмара. Найпопулярніший серіал Netflix. Серіал про темну та білу сторону людини.

Подивився 2 та 3 сезон Гри Кальмара. Перший сезон у 2021 році подивився як тільки він вийшов. Він став абсолютним бестселером на Netflix і тримає перше місце досі. Цифри — абсолютний космос.

“Squid Game” (1-й сезон, 2021)

Стрім досяг 111 млн переглядів у перші 17 днів, а після 28 днів — понад 142 млн користувачів, встановивши неймовірний рекорд із 1,65 млрд годин перегляду.

“Squid Game” сезони 2 та 3

Сезон 2: 192,6 млн переглядів у перші дні.
Сезон 3 — навіть 130 млн переглядів за 10 днів. Його реліз зібрав 106,3 млн переглядів у перші десять днів, продовжує домінувати у рейтингах, хоча менше, ніж стартовий сезон.

Всі три сезони “Squid Game” наразі тримають топові позиції серед найпопулярніших серіалів Netflix. Культовий серіал. Факт. Цифри говорять самі за себе.

Сюжет

456 людей, більшість із яких зазнають серйозних фінансових проблем, приймають запрошення на участь у таємничому турнірі з дитячих ігор. Швидко з’ясовується, що це турнір на виживання. Після того, як зі змагання вибуває гравець, розмір призу збільшується на 100 млн вон, тобто переможець турніру отримає 45,6 млрд вон (≈38 млн доларів). Однак ставки в іграх смертельно високі. Ставки в грі — це життя або смерть: хто програє, той помирає.

Читати далі…
кіно

Скілки рішень людина приймає за день?

В одному з досліджень, опублікованих у Harvard Business Review, наводиться оцінка: доросла людина приймає до 30 тисяч рішень на день — від того, якою рукою потягнутися до кружки, до складних стратегічних виборів. Більшість із них — мікроскопічні й ухвалюються на автопілоті. Чим вища зона відповідальності, тим більше усвідомлених рішень доводиться приймати — і тим вищий ризик втоми від вибору (decision fatigue).

Кожне рішення — це ментальний ресурс. Тому ми так багато всього робимо на автоматі. Приймати рішення — дуже енергозатратно. Тому деякі складні рішення ми відтягуємо днями, місяцями, іноді роками.

Але саме головне те, що кожне відео в тік-тоці, інсті, кожна прочитана новина, кожна сторіс — віджирає наш ресурс, нашу енергію. Тому що кожне відео — це прийняте рішення. Якщо ви за годину переглянули 60 хвилинних відосів, ви прийняли мінімум 60 рішень. А може і 600. Все залежить від відео. І інформації, яку ви завантажили собі в мозок.

Чим більше такого пустого контенту, тим більше сміттєвих рішень. Тим менше реально важливих рішень, які ми відтягуємо роками: записатись в спортзал, вивчити мову, змінити роботу, змінити місце проживання.

Кожне рішення — це ставка. «Ставка — це рішення про майбутнє, де немає визначеності», — говорить чемпіонка з покеру Енні Дьюк. У бізнесі, фінансах і повсякденному житті ми щодня робимо вибір, не знаючи всіх наслідків. Але і ринок, і життя винагороджують не тих, хто просто вгадав, а тих, хто вміє розрізняти вдачу й майстерність, ціну й цінність, шум і сигнал.

Тих, хто захищає свій мозок від інформаційного сміття. Хто не перевантажує свій мозок. Тому він легко приймає рішення. Він постійно їх приймає. Тому що у нього на це є ресурс.

Такий шлях! Всім мир! Хай буде з вами сила!

думки інформаційна залежність мозок