«Не насититься баченням око, і не наповниться слуханням ухо… Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, — і немає нічого нового під сонцем!..»
Фраза походить з Книги Екклезіаста 1:8 і означає, що людське бажання бачити й пізнавати — безмежне, і жодна кількість зорових вражень не здатна його задовольнити.
Навіть споглядаючи дедалі більше нового й прекрасного, людина завжди прагнутиме більшого, а спрага пізнання ніколи не втамується повністю.
Цей вірш також часто пов’язують із ширшим сенсом ненаситності людських бажань до насолод та розваг. Проблема тільки в тому, що постійні пусті розваги вбивають енергію. Ментальну енергію. Якої вистачає тільки на тік-токи. А на реальне життя нічого не залишається. Яке ще й не таке яскраве. Бігати вранці серед хрущовок без Гармінів за 50 тисяч гривень — не так яскраво, як на вулицях Нью-Йорку в модних кросах та дорогих девайсах.
“Хліба і видовищ” — це вислів, який означає політику умиротворення народу за допомогою безкоштовної їжі та розваг, щоб здобути та утримати владу. У давньоримській державі це була практика роздачі хліба та організації гладіаторських боїв, щоб запобігти бунтам і забезпечити лояльність плебсу.
Прикол у тому, що за 2000 років до появи ТікТока розумні діди вже описали природу людини. Нічого не змінилось. Тому середній хомо сапієнс так легко може подивитись 187 відосів з приколами за годину. Тільки вранці. А потім ще 135 ввечері. Прочитати 200–300 новин. Та глянути одну-дві серії якогось серіальчику. Кожен день. Видовища ніколи не закінчуються.
6 годин 45 хвилин на день
За останніми даними, людина в середньому проводить на смартфоні приблизно 4 години 37 хвилин щодня. Якщо рахувати загальний екранний час (всі пристрої: телефони, планшети, комп’ютери) — то середній час сягає близько 6 годин 45 хвилин на день. Це час, за який людина приймає декілька тисяч рішень. Що повністю вбиває весь нейроресурс.
Інформація — це сучасний наркотик. Немає розваг — починається нудьга. Нудьга, або відсутність відчуттів, сильно давлять на психіку. Тому майже нереально припинити споживання. Ми вже не можемо сидіти просто на лавочці, як бабульки. Просто сидіти та спостерігати за навколишнім світом. Ми одразу дістаємо телефон. Ми дістаємо його завжди. Коли дивимось фільми, коли їмо в кафе, коли з кимось зустрічаємось, коли когось чекаємо — ми його постійно перевіряємо. 150–200 разів на день ми просто так відкриваємо телефон.
Вміння фільтрувати, контролювати та обмежувати свій інформаційний потік є ключовим у теперішній час. Це ключ до нашого ментального здоровʼя, нашої енергетики та наших бажань. Це одна з задач, якою я займаюсь. Іноді все виходить, іноді — взагалі не виходить. Це шлях. Але я впевнений, що це одна з надважливих навичок людини в сучасному світі.
Як я з цим працюю? Я постійно збираю матеріали по цій темі, пишу про це статті та постійно перечитую і слухаю свої записи, щоб кожен день нагадувати собі. Прокидатись та щось робити з цим. А саме — замінювати токсичний контент (новини) на більш “професійний”. Обмежую час споживання. Давно відписався майже від усіх в усіх соцмережах. Тільки читаю тих, хто пише про маркетинг, здоровʼя, продажі, нові технології. Тих, хто піднімає мені настрій. Споживаю контент англійською мовою, всі серіали дивлюсь майже на інгліш.
Моя задача, як би банально це не звучало, — сформувати таку інформаційну бульбашку, яка буде піднімати мені настрій. Бо інакше — відсутність енергії, сил, мотивації, вигорання, депресія. А все починається з наших думок.
P.S. А це геніальна сцена з серіалу Westworld. Про сюжети. Це яскравий приклад того, як діють інформаційні наркотики. Вони постійно хочуть вас затягнути та забрати вашу увагу і енергію. І ми навіть не пручаємось цьому.
Такий шлях! Всім мир!
