Притча про двох сажотрусів і мудрого підприємця

До одного дорослого заможного підприємця та інвестора зі списку Forbes після конференції підбіг молодий початківець. Він жадібно ставив запитання про бізнес і попросив узяти його в учні.

— Ти метушишся і ставиш надто багато порожніх запитань. Я влаштую тобі невеликий тест на логіку. Якщо впораєшся — зможу стати твоїм ментором. Якщо ні — це буде для тебе хорошим уроком. Домовились?

— Добре, я готовий, — відповів хлопець.

— Двоє людей спускаються димарем. Один вилазить із чистим обличчям, другий — із брудним. Хто з них піде вмиватися?

У початківця очі полізли на лоба.

— Це тест на логіку?!

Інвестор кивнув.

— Звісно, той, у кого брудне обличчя!

— Неправильно. Подумай логічно: той, у кого брудне обличчя, подивиться на того, в кого обличчя чисте, і вирішить, що його власне теж чисте. А той, у кого обличчя чисте, подивиться на брудного і вирішить, що сам забруднився, тому піде вмиватися.

— Хитро! Дайте мені ще один шанс!

— Добре. Двоє людей спускаються димарем. Один вилазить із чистим обличчям, другий — із брудним. Хто з них піде вмиватися?

— Ми вже з’ясували — той, у кого обличчя чисте!

— Неправильно. Обоє підуть умиватися. Подумай логічно: той, у кого чисте обличчя, побачить брудного і вирішить, що й сам брудний. А той, у кого обличчя брудне, побачить, що інший пішов умиватися, зрозуміє, що йому теж треба, і також піде.

— Я про це не подумав! Я помилився. Дайте ще один тест!

Підприємець поблажливо подивився на хлопця, трохи подумав і погодився.

— Двоє людей спускаються димарем. Один вилазить із чистим обличчям, другий — із брудним. Хто з них піде вмиватися?

— Обоє підуть умиватися.

— Неправильно. Не піде ніхто. Подумай логічно: той, у кого брудне обличчя, подивиться на чистого і не піде. А той, у кого чисте, побачить, що брудний не йде, зрозуміє, що його обличчя чисте, і теж не піде.

Молодий чоловік зневірився.

— Я зможу бути вашим учнем. Поставте інше запитання!

— Гаразд. Двоє людей спускаються димарем…

— Та блін! Ніхто з них не піде вмиватися!!!

— Неправильно. Скажи мені, як так може бути, щоб двоє людей спускалися однією й тією самою трубою, а один забруднив обличчя, а другий — ні? Тепер ти бачиш, що на одне й те саме запитання може бути багато відповідей, і всі звучатимуть логічно. У бізнесі також немає абсолютної істини й єдиного правильного сценарію. На будь-яке твоє запитання я можу дати відповідь, але ти зможеш знайти кілька інших, кардинально відмінних, і вони теж будуть правильними. Тоді мої відповіді втрачають сенс, а отже я не потрібен тобі як ментор. Полювати потрібно не за чужими відповідями.

#притчі

ПРО НАСТРІЙ. НАСТРІЙ — ЦЕ РІЧ, ЯКУ ТРЕБА ПОСТІЙНО НАЛАШТОВУВАТИ.

Нещодавно типи організували двіж у мороз −15 на Київському морі. Коли в Києві був майже блекаут. Після обстрілів.

Зацініть, як тіп качає.

Я в шоці.

Всім настрою.

Тримаємось.

P.S. Цей теж агонь. Дуже “смачні” треки.

 

Подивитись

Давненько не радив, що подивитись.

  1. Андрій Буренок. Про Каліфорнію. Як живе найбатший штат США. Бюджет якого 4 трлн. доларів. Про вартість житла, податки, бомжів та як змінилось життя штату за останні 15 років. Цікаво. 

  2. Птушкін. Нереально крутий відос про Антарктиду. Про базу наших полярників. САмий прокол, що як раз зараз у мене там в ексепдиції друг дитинства. Прикол в тому, що він там вже в 5 раз. Дуже круто показано як живуть люди на станції, в яких умовах, що роблять. Пінгвіни, кити та айсберги на тисячі километрів. Візуальний оргазм. 

  3. Мотивуючий підкаст. Про шлях від шахтаря до володаря 5 салонів краси в Києві. Самий цікавий для мене момент, що є перукарі можуть заробляти до 400к грн. Шок. 

  4. Просто безумно красивий блог про круті тачки. Нереальні зʼйомки. Переважно про порше. Але буває і про ферарі. 

я кофенаркоман

коли я починаю щодня пити каву
у мене починає боліти голова

раніше я не думав, що це  через каву,
але зараз це вже доведено часом

про каву і чому від неї
у деяких людей можуть бути мігрені
я писав доволі багато
можна почитати в блозі

так чому наркоман?

тому що я роблю це
заради того стану,
який отримую після кави

і від процесу —
коли заварюю її
і коли потім п’ю за компом

мені охуенно класно
в процесі
і потім годинку-дві

але за це приходить
сильна розплата
у вигляді головного болю
на 3–4 дні

в ці дні
я нічого не можу робити,
чистий овоч баклажан

і як тільки
голова перестала боліти
я знову хочу кави

піздець

чиста наркоманія

кава, для мене,
це як мікрокредит,
за який треба потім
віддавати 300 процентів річних

швидко, доступно,
але нереально дорого

а у вас які наркотики?

Найпоширеніша фраза в Біблії — це «Не бійся» / «Не бійтеся»

Ця фраза в різних варіантах («не бійся», «не бійтеся», «не страшись») зустрічається понад 100 разів, а якщо враховувати всі близькі форми — близько 365 разів, за популярною інтерпретацією «на кожен день року».

Це саме часто повторюване наставлення в Біблії — Бог або ангел звертається до людини й каже не боятися.

Ще раз про бажання

Мій зріст — 173 см, моя оптимальна вага — 71–72 кг.

На початку року моя вага була 75 кг — це вранці, щойно прокинувся.

Я відчував, що це для мене забагато.

За день я наїдав та випивав 1,5 літра води — це ще плюс близько 2–3 кг, і тоді вага показувала 77–78 кг. Жесть.

Я почав бігати, став уважніше ставитися до перекусів, перестав пити каву.

Минуло 4 місяці з початку бігу.

І ось настав момент — я вже бачу на вагах 73 кг.

І думаю: як же складно буде скинути наступний кілограм чи два.

Адже ці попередні 2 кг я скидав дуже важко. Далі — ще важче.

І ось веду я доньку в садочок.

Ми проходили один тиждень.

Далі — все по класиці. Ми всі вже тиждень хворіємо.

При цьому я більше двох років не хворів. Взагалі.

А тут температура 39,5, ломило так, що я аж офігів.

Можливо, грип, може — ковід. Абсолютно неприємні відчуття.

Я майже нічого не їв кілька днів, тільки валявся, як колода.

Пітнів і страждав.

Так я й скинув ще один кілограм.

Не дякуйте.

Головне питання, яке Ейнштейн ставив собі кожного ранку

У статті на Inc. я прочитав, що Ейнштейн говорив про найважливіше питання, яке варто ставити собі щоранку, коли прокидаєшся. Не знаю, чи справді це сказав Ейнштейн, але саме питання варте уваги: “Чи вірю я, що Всесвіт добрий чи злий? Чи вірю я, що світ, у якому я живу, — гарне чи погане місце?”

Коли я був молодшим, я схилявся до того, щоб об’єктивізувати свої оцінки світу. Зараз я більше вірю в ідею, що світ такий, яким ми його вважаємо.

Наша картина світу й загальна віра в позитивне або негативне призводить до того, що ми й знаходимо в цьому світі. Якщо ми шукатимемо лише прагматику і меркантильність, ми знайдемо лише це й не побачимо нічого іншого.

Якщо ми шукатимемо поезію, ми обов’язково знайдемо щось високе. Йдеться не про ідеалізацію, а про те, до чого ми самі прагнемо.

Життя проходить не в пошуках гармонії, а в пошуках сенсу.

Однак сенс — це не ідея, а відчуття, яке виникає, коли всі потоки наших намірів з’єднуються з іншими людьми. Коли ми багато думаємо й аналізуємо, ми не збільшуємо розуміння світу, а лише множимо кількість гіпотез про нього.

Щоб краще розуміти світ і знати його, єдиний спосіб — діяти. Проблема розумних людей у тому, що, оскільки вони багато думають, а не діють, то діють не на основі знань про світ, а на основі своїх хибних уявлень.

Чи можливий баланс між “думати” і “діяти”? Безглузде питання. Більшість ситуацій містить настільки велику невизначеність, що роздуми та рефлексія ніколи не дадуть результату. Велика невизначеність означає нескінченну кількість гіпотез і неподоланну проблему вибору в умовах браку часу та ресурсів.

Розуміння світу через дії

Однак щойно ми починаємо діяти й не забиваємо собі голову питанням — правильно це чи ні, — світ розкривається. У 99% випадків ми діємо не заради результату, а заради кращого розуміння світу, і тоді 1% дій дає видатний результат.

Коли не знаєш, що робити, правильна стратегія — робити що завгодно, малими кроками, ніби йдеш мінним полем. Частина тих, хто пішов, пройде й виживе. Але ті, хто залишився, нікуди не підуть і помруть від жалю.

Коли ми сприймаємо своє життя як пригоду у великій грі, ми перестаємо оцінювати дії як правильні чи неправильні. Але корисно оцінювати дії як ефективні чи марні — це не дає заснути в безпечності.

Алекс Крол

Люди бачать світ крізь свій досвід. Іншого способу нема. Хтось живе в майбутньому. Хтось — у минулому.

Можливо, ви не в курсі, але в індіанців доколумбової Америки не було не тільки колеса, а й узагалі тяглових тварин. Усе робили власними ногами. Якби ви почали розмовляти з індіанцем про коней, він би спершу не зрозумів. Під час перших зустрічей, побачивши коней, індіанці сприймали їх як чудовиськ.

Тепер уявіть, що ви з таким індіанцем говорите не про коня, а про автомобіль, і не просто про автомобіль, а про якийсь кібертрек із повним автопілотом.

Індіанець просто не чув би вас. Йому здавалося б, що ви говорите іноземною мовою, адже те, про що ви кажете, далеко за межами всієї його картини світу й життєвого досвіду.

Ви розумієте, що, як би ви не хотіли донести індіанцеві цю реальність, барʼєр дуже важко подолати, адже спочатку треба пояснити індіанцеві багато, сотні концепцій. І не просто пояснити, а переконатися, що він їх засвоїв. І коли ви оцінюєте час, який треба витратити, коли ви оцінюєте рівень спротиву… Починаєте вловлювати?

Адже індіанець щиро вірить, що він УСЕ ЗНАЄ про цей світ, а ви якийсь базіка, казкар і пиздобол. Ось що для індіанця є святою й очевидною правдою, і жодного сумніву тут бути не може.

І ви розумієте, що вже немає сенсу витрачати час.

Ви бачите, що є лише не дуже велика кількість людей, які навчилися літати, навчилися будувати космічні кораблі, і от із НИМИ у вас спільний порядок денний. Ви не обговорюєте з ними питання — ЧИ МОЖЛИВО ЦЕ? Бо для вас і таких людей такого питання просто не існує.

Читати далі… “Люди бачать світ крізь свій досвід. Іншого способу нема. Хтось живе в майбутньому. Хтось — у минулому.”

Просто запам’ятай: щойно людина отримує те, чого вона палко бажає, вона стає рабом цього і рабом того, хто це їй дав.

— З ким би я займався сексом? — здивовано запитав Мілтон. — З повією, звісно. І тільки з нею.

— Боже, який жах, — простогнав Кевін. — Але чому?

— Тому що повії вдають, що їм це дуже подобається.

— І що?

— Мені ще не вистачало підхопити чужу карму.

— Поясни!

— Все просто, мій дорогий хлопчику. Як тільки ти даєш людині щось, що для неї дуже важливе, ти прив’язуєш її до себе, як немовля. А в мене з Богом домовленість цього не робити. Він (Мілтон кивнув угору) хоче, щоб ви залишалися з Ним, а не зі мною.

— Я не розумію.

— І не треба розуміти. Просто запам’ятай: щойно людина отримує те, чого вона палко бажає, вона стає рабом цього і рабом того, хто це їй дав. «Бажає» — це не просто слово. Це вивіска до мого притулку.

Мілтон обернувся до жінки, секс із якою ніби огортав увесь простір. Удалині від неї виднілося крісло, і від нього йшов чад влади. Його запах був сильніший за запах смаженої картоплі з сусідньої кімнати. По боках зали — на дорогій венеційській люстрі, оксамитових завісах — усюди були різноманітні предмети. Кожен символізував щось своє.

Читати далі… “Просто запам’ятай: щойно людина отримує те, чого вона палко бажає, вона стає рабом цього і рабом того, хто це їй дав.”

RED HOT CHILLI PEPPRES. Всі знають цю групу, але мало хто знає їх історію. Це пізд@ц!

Перевідкрив для себе RED HOT CHILLI PEPPRES після першої серії 4 сезону Любов, Секс та Роботи. Там в першому епізоді у вигляді мультику виступають перці на відомому живому концерті. Я почав дивитись і у мене мурахи пішли по шкірі.

Я пішов дивитись концерт. Майже годину залип. Ліг спати афігевший. Ось вам концерт. Якщо не бачили, насолоджуйтесь. Це трек про який намальований мультик. Просто вогонь!

Читати далі… “RED HOT CHILLI PEPPRES. Всі знають цю групу, але мало хто знає їх історію. Це пізд@ц!”

Як проїсти бюджет цілої країни за одну вечерю і не переживати? Що робити, коли переживаєш через втрачені можливості.

Якщо ви переживаєте, що десь проїбали якийсь шанс. Типу не влаштувались на якусь роботу, провалили якийсь бізнес, втратили десь гроші, зірвалась якась угода. Чи банально не купили біток по 1000 баксів.

І ця думка вам не дає спокою, просто подумайте про цього тіпчика.

Найдорожчі піци в історії, зараз це приблизно $1,1 млрд за 2 піци
Рівно 15 років тому, 22 травня 2010 року, програміст Ласло Хейніц придбав дві піци за 10 000 BTC.

В мене все.

HARRY MACK. ШОК КОНТЕНТ! 

Нас дуже важко вразити. Вразити в гарному сенсі. Вразити якимось контентом. Особливо українців. Позитиву майже немає. Стан — на нулі. Але іноді пролітають білі лебеді.

І, чесно кажучи, я в важкому шоці. Моя щелепа — на підлозі. Коли я дивлюсь нові відоси цього тіпа.

Мій кент Ярік скинув мені якогось інопланетного американського ютубера. Тіпа з майбутнього. Каже подивись. 

Зустрічайте – Harry Mack. Людина-феномен. Це фрісталер, який читає реп зі словами, які дають йому інші люди. Умовно кажучи, римує на льоту в голові. Це повна жесть.

Я передивився деякі відоси по 10 разів мінімум. Звісно, я треную свій англійський.

Але це просто розриває кабіну, емоції скачуть до небес, пульс валить під біт. Настрій піднімається автоматично.

Читати далі… “HARRY MACK. ШОК КОНТЕНТ! “

Чому програмісти не люблять працювати з чужим кодом? Та з чужими проектами.

#520

Чому програмісти не люблять працювати з чужим кодом, а пластичні хірурги намагаються не брати пацієнтів після іншого лікаря?

Уявіть, що вам доручили добудувати лабораторію, яку почав будувати інший прораб на острові. Ви приходите на об’єкт, а поруч з основною будівлею стоїть величезний вентилятор, на складі лежить повітряна куля, а в підвалі ви натрапляєте на кімнату, заповнену швабрами.

Почухавши голову, ви розбираєте весь непотріб у підвалі, демонтуєте потворний вентилятор, вивозите повітряну кулю, звільняєте склад і добудовуєте лабораторію. Здаєте об’єкт ученим, але через 5 хвилин вони вибігають з криками: «У нас витік отруйного газу!!!»

— Як так? Має ж усе працювати! — в розпачі кричите ви та телефонуєте попередньому прорабу:

— Ігнат, у нас витік отруйного газу! У чому проблема?

— Не знаю, має працювати. Щось у проекті змінив?

— Хіба що швабри виніс з підвалу…

— Здурів? Швабри тримали стелю!

— Що???

— Кажу, швабри тримали стелю. Над ними були цистерни з газом. Вони були дуже важкі, тому довелося напихати швабри в кімнату знизу.

— Ти хоч записку на двері повісив, що швабри не можна прибирати? Отруйний газ витікає, що робити?

— Включай вентилятор. Він здує газ з острова.

— Я його одразу демонтував!

— Навіщо?

— А навіщо біля входу стояв 120-тонний вентилятор? Не могли коробку протигазів покласти?

— Доставку протигазів потрібно було три місяці чекати, а вентилятор у мене залишився з минулого об’єкта.

— Ігнат, ми задихаємося, що робити…

— Тоді терміново сідайте на повітряну кулю і тікайте з острова!!!

Як перевірити співробітника? Або підрядника. Трюк з M&M’s від вокаліста Van Halen.

#504

Відомий, але від того не менш чудовий приклад з цукерками M&M’s від вокаліста Van Halen – однієї з найуспішніших рок-груп кінця 70-х, який став знаковим через свій несподіваний вплив на безпеку концертів та увагу до деталей.

Суть проста – одним із вимог у великому райдері групи було наявність за лаштунками вази з M&M’s, з якої обов’язково мали бути видалені всі коричневі цукерки. Без винятку.

На перший погляд – це звичайна примха розбалуваної рок-зірки, як багато інших подібних вимог в музичній індустрії, наприклад, вимоги до певних сортів шампанського або ексклюзивного сервісу, які часто є просто ознакою статусу.

Однак, реальність набагато цікавіша. Van Halen були одними з піонерів у використанні передових технічних рішень під час концертів, таких як складні системи освітлення, багаторівнева піротехніка та інтеграція звукового обладнання, що вимагали точного налаштування та високої координації. А це означало, що над музикантами нависала цілком реальна загроза для здоров’я, якщо щось піде не так.

Читати далі… “Як перевірити співробітника? Або підрядника. Трюк з M&M’s від вокаліста Van Halen.”

Секрети копірайтінга. Лист татові.

В продовження теми. Лист до батьків.

Тато заходить до кімнати сина. Ліжко застелене. Порядок наведений. Все лежить на своїх місцях. На столі лист, підписаний: «Татові». Повний похмурих передчуттів, тремтячими руками він відкриває конверт.

«Дорогий тато… З важким серцем пишу тобі цього листа. Я познайомився з дівчиною. Ми змушені піти з квартири, поки ви з мамою не повернулися. Щоб уникнути скандалу.

Мені добре з Настею. Я дуже її люблю. Але я знаю, ти не зможеш її прийняти. У неї пірсинг і татуювання, а ти цього не любиш. До того ж вона твого віку…

Настя впевнена, що ми будемо щасливі разом. Справа не тільки в коханні. Тату… вона вагітна. Ми чекаємо на дитину.

Читати далі… “Секрети копірайтінга. Лист татові.”