Життя — це забіг. Іноді, щоб перемогти, не потрібно нічого видатного — достатньо не зупинятися.

Життя — це забіг, у якому разом з тобою стартують 100 бігунів. Половина відсіюється відразу, бо зрозуміли, що їхня пристрасть лежить в іншій сфері. Залишається 50. Ще 20 зупиняються після кількох невдач, втративши віру в можливість перемоги.

Залишилося 30. Десять з них розпорошують свої зусилля на різні цілі і врешті гублять шлях. Залишається 20. П’ятеро піддаються спокусі швидких успіхів, занурюючись у хайп навколо криптовалют.

Вже 15. Ще п’ятеро не витримують тиску та емоцій під час пандемії і здаються. Залишається 10. Троє знаходять інші шляхи, обравши духовні пошуки на Балі чи в буддизмі.

У підсумку, лише ті, хто продовжував бігти, незважаючи ні на що, досягають фінішу. Іноді, щоб перемогти, не потрібно нічого видатного — достатньо не зупинятися.

Життя – це марафон. В усіх сферах життя.

#488

Такий шлях! Всім мир!

Як керувати своєю енергією? Чому енергія важливіша за час?

Загалом, у цьому житті керувати потрібно лише енергією. Тому що, по-перше, саме головне у нашому житті це не час, а енергія. Наше життя — це енергія. Отож, ми згасаємо не тоді, коли наш час закінчується, а коли закінчується наша енергія.

Буває так, що у тебе є плани, ти все розпланував, у тебе є цілі, але немає енергії для їх виконання. І який тоді сенс від усіх цих планів з тайм-менеджменту, фітнес-щоденників та цілей без енергії? Тому в цьому житті найголовніше — бути енергетично ефективним. Енергетично ефективним — це означає витрачати менше енергії, ніж отримувати результатів.

Читати далі… “Як керувати своєю енергією? Чому енергія важливіша за час?”

#461 – Мʼязи – це наше здоровʼя. Немає руху та навантаження – немає мʼязів. Немає і здоровʼя.

Продовжуємо тему про біг та тренування. Я вже давно вважаю, що людина не може бути ефективною без постійного тренування свого тіла. Раніше я думав, що біг може закрити всі ці задачі, але ні. Тепер я розумію, що потрібні м’язи. І для цього найкраще підходить робота з вагою.

І от недавно я знайшов просто шедевральну візуалізацію того, що відбувається з часом з нашими м’язами.

Саркопенія — це тип втрати м’язів, який виникає при старінні та/або відсутності руху. Вона характеризується дегенеративною втратою маси, якості та сили скелетних м’язів. Швидкість втрати м’язів залежить від рівня фізичних навантажень, супутніх захворювань, харчування та інших факторів. Саркопенія може призвести до зниження якості життя, падінь, переломів та інвалідності.

Що відбувається з нашими мʼязами з часом?

Читати далі… “#461 – Мʼязи – це наше здоровʼя. Немає руху та навантаження – немає мʼязів. Немає і здоровʼя.”

#443 – Чому в 40 все тільки починається?

Часто чую від людей, що вже щось пізно робити. Пізно вчити іноземну мову, пізно вчити програмування, опанувати нову професію. Особливо смішно це чути від людини, якій виповнилось 40 років.

Я завжди пригадую цей графік. І кажу: “Мій милий сумний хлопчик, тобі ще як мінімум 25 рочків гребти до пенсії. Це тільки половина твого робочого часу. Навіть більше половини.”

А деякі люди можуть працювати і до 90 років. І я вже писав про таких титанів. Їм ще так 50 рочків розважатись.

Але, звісно, є кілька головних умов – це бути здоровим та займатися афігенними та крутими проєктами, які дають вам потужні і правильні гормони, гроші та кайф.

#409 – Біг – як запорука ефективності. Я теж колись зніму таке відео. Марафон за 3 години.

Я думаю ви вже знаєте, що єдина причина, чому ти не досягаєш своїх цілей – тому що ти кинув. Кинув свою ціль.

Кинув займатись спортом, англійським, своїм розвитком, стосунками, дієтою, режимом. Ти просто це кинув.

Раніше я думаю, щоб вивчити англійську – треба сісти її і вивчити. Але ні. Цим треба займатись кожен день. Здоровʼям треба займатись кожен день. Бігати кожен день.

Перше, що я зроблю коли, закінчиться війна, знову почну бігати кожен день. І колись я теж зніму таке відео.

Так от якщо людина не готова займатись якимось ділом 20 років, можна навіть не говорити про якісь успіхи та досягнення.

Треба стати просто фанатиком своїх занять.

Читати далі… “#409 – Біг – як запорука ефективності. Я теж колись зніму таке відео. Марафон за 3 години.”

#109 – Марафон быстрее чем за 2 часа

Вчера был исторический день для бегового сообщества. Впервые в истории человек пробежал марафонскую дистанцию быстрее чем за 2 часа. Сто лет назад считалось, что невозможно пробежать марафон быстрее двух с половиной часов. Не удивительно, что рекордсменом стал рекордсмен Элиуд Кипчоге. Как человечество шло к этому в небольшом ролике. 

Читати далі… “#109 – Марафон быстрее чем за 2 часа”

#108 – Марафон – впечатления, выводы

Будет много букв, но тот, кто дочитает до конца узнает несколько интересных историй. 

Подготовка. 

Я готовлюсь сам, без тренера. У меня есть специальная 3х месячная программа. В ней есть нагрузки на каждый день. Делая нужный объем, почти гарантированно делаешь результат. В прошлом году я бежал 2 марафона. Результат был 4 часа 20 минут. Поэтому в этом году нужно было делать 4 часа. Я решил тренироваться с запасом и взял программу на 3:15. Но сделал я ее максимум на 50 процентов. В августе, ко мне приехали родственники. 2,5 недели отпуска, паста, пицца, только вначале я еще пытался делать тренировки. После отпуска я вышел на пробежку. Тут я понял на своем опыте, что такое потерять форму. Я просто не мог бежать. Лишние 2-3 кг, просто не давали нормально дышать. Первый раз подумал, что мой результат накрылся.

В программе было 2 длинные тренировки по 35 км. Я сделал только одну. Но это была ключевая тренировка. Я понял, что всю дистанцию можно пробежать без питания. Только на Кока Коле. Еще сделал 2 тренировки по 25 км. Уже почти под конец подготовки, они мне дали небольшую надежду. Обычно в месяц я набегаю по 200 км. В июле я сделал 224, в августе 155, в сентябре – 194 км. Цифры говорили мне, что я абсолютно не готов. 

Читати далі… “#108 – Марафон – впечатления, выводы”

#47 – Полумарафон. Впечатления

Это был мой второй полумарафон. В прошлом году у меня был результат 1 час 50 минут. И это было не плохо для первого старта в жизни. На этот забег я уже готовился и у меня за плечами уже было полтора года подготовки и почти 2000 набеганных километров. Я уже хорошо знал трассу, где какие горки, спуски. Поэтому ставил себе задачу вбежать в 1 час 30 минут. Но я сделал пару ошибок, которые стоили мне 5 минут. Первая и самая главная, что я неправильно купил слот, в котором указал время 1 час 49 минут. В итоге, первые 10 минут просто выбегал из траффика. Первая 5 минутка темп 5 км. Это точно забрало несколько минут. Нужно в следующий раз покупать старт на 1:29 и бежать с пейсмейкерами. Еще несколько минут потерял на каждой из горок. А их на дистанции достаточно много. 

На тренировках рекорды ставить не нужно. Поэтому на таких забегах стоит показывать себя на максимуме. Кроме двух пятиминуток, получилось держать темп 4:30. Это пока много для меня. 

Перед забегом был на мероприятии для бегунов. Там Александр Кузин рассказал, что желательно при себе иметь пару таблеток Ношпы для печени. Если прихватит, то стоит их выпить. Так и сделал. И они очень пригодились. Печень дала о себе знать. На 18 и 19 км боялся, что сойду с дистанции. Боялся, что прихватит резко и придётся сойти. Но все сложилось хорошо в итоге. 

Это забрало еще несколько минут точно. В итоге финальное время 1:35:27.

Доволен тем, как выложился и как был готов. Ноги, легкие, сердце, мышцы – все работало отлично. Но чуть огорчен результатом. В следующем году нужно исправить ошибки и продолжать готовиться. Получил огромное удовольствие от забега и мероприятия. Спасибо всем, кто меня поддержал, поздравил и пришел поболеть! Это очень приятно. Вдоль всей трассы стояло много людей поддерживающих бегунов, это чертовски круто ребята. Много людей с баннерами со слоганами или просто картинками. Иногда выхватишь взглядом такой и думаешь о слогане всю дистанцию. В этот раз был плакат с Бэндером из Футурамы и надписью «Давай беги быстрее, кусок мяса». Я думал о нем с улыбкой до самого финиша. С улыбкой и финишировал. Всем бег!

#30 – Марафон в Венеции. Или как я облажался.

Да, именно так! Я облажался! И сейчас я вам расскажу почему.
Идея и цели. Ровно год назад я был в гостях у своего друга в Германии. Я взял с собой форму и мы каждый день бегали в разных городах. Вы наверно замечали видео у меня в ленте. Он марафонец и пробежал уже точно больше чем 10 или даже 20 марафонов. Я никогда особо не занимался бегом. Мне казалось это очень скучным занятием.

Я больше люблю игровые виды спорта – футбол, теннис – большой и маленький, в детстве занимался борьбой. Но тогда у меня в голове поселилась идея пробежать марафонскую дистанцию. И я себе поставил две цели. Первая – просто пробежать дистанцию. Не важно за какое время, просто уложиться в норматив и попасть в зачет. Вторая – вбежать в 4 часа. Да, конечно есть куча людей, которые вбегают в 3 часа, пробегают триатлоны. Но это точно не с первых забегов. Я сразу готовился именно на 4 часа.

Читати далі… “#30 – Марафон в Венеции. Или как я облажался.”