Людський капітал. Його роль в багатстві нації. Соуелл, Томас

#511

Людський капітал — це здатність створювати матеріальні речі, які складають багатство. Люди довгий час були здивовані тим фактом, що після великої війни з величезними руйнуваннями, як тільки встановлюється мир, економіка відновлюється часто за дуже короткий час.

Згадайте Західну Європу після Другої світової війни — все, що було там, було розбомблено. І вони дивуються, як це може бути. Джон Стюарт Мілл пояснив це ще в середині XIX століття: матеріальні речі будуть використовуватись і зношуватись, незалежно від того, чи йде війна чи ні. І тому насправді важливою є здатність працювати з цими речами, підтримувати їх і відтворювати їх за необхідності. Це і є справжнє багатство.

Уганда: Як знищення людського капіталу призвело до економічного краху

Тож коли ви знищуєте фізичне багатство, ви насправді не завдали стільки шкоди, якби знищили людський капітал. Класичний приклад: у 1970-х роках Уганда вирішила, що гуяратці з Індії надто багаті та контролюють занадто багато економіки. Їх вигнали, і їм не дозволили забрати з собою багатство. Тож гуяратці прибули здебільшого до Англії без засобів до існування. А уряд Уганди взяв на себе все це матеріальне майно.

За відносно короткий час гуяратці стали заможними в Англії, а економіка Уганди розвалилась, тому що у них не було людей, які могли б відтворити те, що робили гуяратці, і тому вони більше не мали такої ж продуктивності.

Чому конфіскація багатства не вирішує проблеми

Це також одна з проблем, пов’язаних із фінансуванням речей шляхом конфіскації багатства багатих. Ви можете конфіскувати лише матеріальне багатство. Ви не можете конфіскувати людський капітал. Тож справжнє багатство, стійке багатство, багатство, яке веде до багатства у матеріальному світі, — це те, що знаходиться між вухами людей. Абсолютно.

Іспанія XVI-XVII століття: Як залежність від колоніальних ресурсів зашкодила розвитку

Іспанія, наприклад, під час свого розквіту в XVI-XVII століттях отримувала золото та срібло буквально тонами, приблизно 200 тонн золота. Уявіть собі, золото зазвичай вимірюється в унціях, а вони отримали 200 тонн із колоній Західної півкулі.

Вони отримали, здається, близько 1800 чи щось таке тисяч унцій срібла. Тож Іспанії не потрібно було розвивати людський капітал, і вона цього не робила. Вона купувала все, що хотіла, тому що мала все це. Але коли всі ці гроші були витрачені, а колонії здобули незалежність і так далі, Іспанія залишилась ні з чим. І тому Іспанія сьогодні є однією з найбідніших країн Західної Європи.

Саудівська Аравія: Загроза залежності від нафти та втрата людського капіталу

І саме цього зараз бояться саудити? Це вже відбувається в Саудівській Аравії. Природа вже дала Саудівській Аравії все це багатство. Чудово. Еліта не мусить працювати. Вона живе у розкоші. Звичайному саудівцю не потрібно робити багато, оскільки уряд субсидує житло та всілякі інші речі. Тож більше половини робочої сили Саудівської Аравії — це іноземці, і їм не потрібно розвивати людський капітал.

Якщо повернутися на кілька століть назад, коли Близький Схід був одним із найрозвиненіших регіонів світу, вони ще не відкрили застосування нафти. Тому їм доводилось працювати для всього, і вони працювали. І це був той період, коли ми отримали велику науку.

Це був переклад відео. Далі, чому це важливо.

>> Останнім часом я багато писав про те, чому Японія, яка не має жодних природних ресурсів, є однією з найбагатших націй у світі, навіть після поразки у Другій світовій війні. У той же час Венесуела, яка має найбільші у світі запаси нафти, є однією з найбідніших країн.

Справа в управлінні та людях. Розумних і заможних людей у цих країнах, а також у ставленні до них. Томас Соуелл наводить переконливі приклади того, що відбувається з націями, які забирають усе у багатих і віддають бідним: багатство зникає.

Тому, щоб бути заможним, слід триматися ближче до багатих людей, працювати на ринках, де є гроші, та жити в заможних країнах.

P.S. До речі, професору 94 роки.