Депресія — це коли організм свідомо вимикає батарейку. Чому вимикає? Тому що ти, зробив якусь нісенітницю. Значить, як найкраще зробити, щоб ти більше цього не робив? Вимкнути батарейку — і все. Навіть якщо захоче щось зробити, не зробить, просто сидітиме.
Є такий учитель Лібєр-Рєнов з психосоматики. У нього навіть був окремий семінар про депресію. Він казав: депресивні люди — це ті, що живуть найдовше. Тому що вони нікуди не лізуть, не вплутуються ні в які авантюри, ні в які афери, бо сил немає, правда ж?
Зазвичай така ситуація: всі навколо вже померли, залишився один останній такий, всі померли, а я от у депресії, не знаю, що робити. Але з точки зору виживання — він живе досить спокійним життям, йому нормально, спокійно, нікуди не лізе.
Депресія — це спосіб зупинити самого себе.
Депресії, це як поїздка в автомобілі — якщо ти пасажир, то свідомість не може це усвідомити. Тому головне — це усвідомлення. Зрозуміти, що це автоматичний режим. Тут виходить, що якась внутрішня твоя система розуміє, що ти робиш щось не те. І вона бере й вимикає батарейку.
Найпростіший приклад: зранку прокидаєшся, очі відкриваєш і розумієш, що втомився. І думаєш, чому я втомився, якщо ще нічого не зробив? Тому що мозок розуміє. Сьогодні буде ця не улюблена робота і взагалі життя не таке, яким ти хотів би його бачити.
Тому ця втома не пов’язана з тим, що ти витратив занадто багато сил. Вона пов’язана з тим, що твоя система спочатку знає: ти займаєшся якоюсь дурнею, яка тобі нецікава. Тому вона тебе одразу вимикає. От і лежи.
По ідеї, якби ти свідомо до цього ставився, ти б у цей момент сказав: так, добре, схоже на те, що я не тим займаюся, сил у мене немає, значить, треба зробити паузу, спитати себе — а чи повинен я цим займатися, а тим я взагалі займаюся, туди я йду? Може, треба взяти паузу й подумати, чи це правильний напрям.
