Усвідомленність vs біоробот

Перший вид усвідомленості, у моєму розумінні, — це вміння людини керувати своїми думками, емоціями та моделлю поведінки. Другий вид усвідомленості — це вміння людини дивитися на світ очима інших людей. Третій вид усвідомленості — це вміння людини піднятися над землею й особливим поглядом побачити, де знаходяться головні грошові потоки, хто ними керує і як. Ну, і четвертий вид усвідомленості, що доступний невеликій кількості людей, — це досягнення найвищого духовного розвитку. Японці називають це «Саторі», що перекладається як «доторкнутися душею до нескінченності». Індійці називають це «Просвітленням». 

Перший рівень усвідомленості — уміння керувати своїми думками, почуттями та моделлю поведінки.

Ідея дуже проста. Коли з вами відбувається щось погане, ви відчуваєте стрес. Якщо хтось зробив вам щось жахливе: образив вас, зрадив, обманув, перше почуття, яке виникає у вашій свідомості — це почуття злості, ненависті, агресії.

Але великий Майстер вчить: візьміть і подумки розірвіть час, ніби розсуньте його і, перш ніж злитися, нервувати й ненавидіти, дорахуйте спочатку до ста. А потім до тисячі. І тільки після цього давайте волю своїм негативним емоціям, думкам і почуттям.

Як це працює? Наприклад, ви виходите з під’їзду свого будинку, і божевільний сусід-негідник ні з того ні з сього вас ображає, поливає брудом і щодо вас робить щось дуже погане, болісне і мерзенне. Перша реакція, яка виникає у кожної нормальної людини, — злість, агресія, ненависть. Правда ж?

Так от, у цей самий момент ви повинні подумки піднятися над цією ситуацією, подивитися на неї зверху, уявити ваші дії як вектор, а потім розрізати цей вектор і розсунути час між образою і вашою реакцією. Ніби його заморозити. Просто змусьте себе, перш ніж виплеснути всю свою злість і ненависть, дорахувати до ста. 1, 2, 3… 50, 51 і так далі. Виробіть протягом кількох тижнів звичку розривати час негативної реакції.

Чому це важливо?

Давайте розглянемо, як реагують на негативний вплив тварини: собаки, леви, кішки. Вони реагують повністю відповідно до своїх тваринних інстинктів. Якщо вдарити лева — він вас вкусить, тому що інакше вчинити не може.

Ми з вами добре пам’ятаємо досліди Івана Павлова з його знаменитими собаками. Впливаючи на собаку тим чи іншим способом, учений отримував очікувану, запрограмовану реакцію собак. Тварини живуть несвідомо, вони не можуть змінити свою поведінку. У них закладені рефлекси, інстинкти, і вони завжди будуть діяти відповідно до них.

Але у людини є вибір. Людині дарована велика свобода вибору. Ми можемо злитися, а можемо не злитися. Розуміння цього і є перший крок до усвідомленості. Коли ви навчитеся розривати тваринну реакцію між образою і вашою реакцією хоча б на кілька хвилин, з часом ви зможете ці кілька хвилин перетворити на кілька годин.

Але навіть навчившись контролювати через цю просту вправу свої емоції, у процесі вашого рахунку ви з часом почнете ставити собі запитання.

Наприклад, вас зрадили, обікрали, обманули. І, замість того щоб злитися, метати громи й блискавки, ви починаєте спокійно рахувати: 1, 2, 3, 4, 5. Під час рахунку ви будете ставити собі запитання:

Добре, ця людина мене обікрала, зрадила, обманула. Якщо зараз я почну злитися, нервувати, відчувати страшний стрес, що зміниться? Я зможу відмотати назад час і зробити так, щоб ця людина мене не обікрала, не зрадила? Звісно, ні! Тобто, якщо я починаю нервувати, злитися і, не дай Боже, у мене станеться інсульт чи інфаркт, виходить, цей негідник мене матиме двічі.

Але вдруге, якщо зі мною станеться інсульт чи інфаркт, не він мене карає, не він мене обманює, обкрадає чи зраджує, а вже моя неусвідомленість, уже моя дурість завдають мені другого удару. А якщо через день я сяду в тиші й ще раз почну уявляти, переживати цю зраду, обман і крадіжку, то вже втретє я отримаю страшний удар, який я сам собі завдаю. Але якщо я можу дорахувати до ста і не злитися, то я можу поступово розсунути час моєї реакції на зраду, обман і крадіжку до кількох тисяч днів, тижнів і років. А отже, я зможу звільнити себе від тваринних, мерзенних і тупих інстинктів.

З часом ви почнете розуміти: так, справді, ми не можемо впливати на багато процесів, що відбуваються з нами, але ми можемо впливати на наше ставлення до цих процесів.

З часом, крок за кроком, ви будете ставати дедалі більш усвідомленим. І ви не дозволите ненависті, злості, образі руйнувати вашу душу, отруювати ваше життя, красти ваш час. Пройде ще трохи часу, і ви вже будете отримувати задоволення від того, що ви керуєте своїми емоціями, почуттями і думками. Ви будете насолоджуватися свободою. «Ви будете насолоджуватися свободою. Ви і тільки ви, а не зовнішні обставини, будете обирати настрій, емоції, думки, почуття. Коли ви навчитеся розривати час між болісним психологічним, моральним, фізичним ударом і вашою негативною реакцією, ви зрозумієте слова Аристотеля, які він сказав дві з половиною тисячі років тому: «Горе тій людині, яка є рабом своїх почуттів». Подивіться, колеги, як дуже точно сказано, — рабом своїх почуттів. Ми додамо ще: рабом своїх думок і моделі поведінки.

Уявіть собі ляльку в театрі маріонеток. Цією лялькою керує через нитки актор. Ця лялька не може приймати жодних рішень, від неї нічого не залежить. Її доля — просто підкорятися волі ляльковода. Він смикає її зверху за нитки, і лялька робить те, що хоче актор-ляльковод.

Приблизно так само виглядають люди неусвідомлені. Ці нитки, за які їх смикає життя, — це негативні емоції: злість, ненависть, образа. І так як люди не можуть розірвати тваринний зв’язок між подіями навколо них і їхнім бажанням, їхньою волею, їхньою вигодою, ці нещасні люди живуть у тій самій матриці. Їх постійно хтось або щось смикає за ниточки. На жаль, ці ниточки постійно негативні, злі, отруйні, болісні. Але лялька не може керувати своєю долею. Лялька — слухняна маріонетка в руках ляльковода. Так само і неусвідомлені люди є слухняними маріонетками в руках випадку, у руках поганих людей і подій.

Але варто одного разу розірвати ці нитки, варто одного разу відчути свою свободу, відчути право вибору, пізнати право вибору — і ви вже ніколи не будете колишнім. Матриця більше ніколи не матиме влади над вами і вашою долею.

Другий рівень усвідомленості — це вміння дивитися очима іншої людини на світ.

Уявіть, як легко досягати своїх цілей, як легко маніпулювати людьми і передбачати їхні вчинки, якщо ви можете дивитися на світ їхніми очима, через призму їхніх інтелектуальних, моральних і фізичних особливостей. Для вас кожна людина стає відкритою книгою. Повірте мені, друзі, ви просто перестанете ображатися на людей, з вашого життя зникне така категорія, як образа. Чому? Тому що ви не будете від людей очікувати того, що вони не можуть дати. Звідки виникають образи? Від нездійснених очікувань.

Тобто якщо ви бачите людину і розумієте, що вона злодій, то навіть якщо їй вдасться у вас щось украсти, ви вже не будете на неї ображатися, тому що ви точно розуміли і розумієте, що це злодій. Або якщо людина брехун і патологічний обманщик, і ви це розумієте, ви ж не будете ображатися на нього, якщо він вас обмане? Це все одно, що піти без рушниці в ліс, де нишпорить голодна зграя вовків, знати це і не підготуватися. Ви ж не будете ображатися на вовків? Ви будете ображатися на себе, що ви зглупили. Знаючи, що в лісі вас чекають голодні вовки, ви не підготувалися до цього походу. Якщо говорити простіше, то образа виникає лише тоді, коли людина не відповідає нашим очікуванням. Але якщо ми добре розуміємо природу цієї людини, образи не можуть виникнути.

Від порожнечі народжується порожнеча, від холоду народжується холод, від невігластва — невігластво, від неусвідомленості — неусвідомленість. 

Володимир Довгань