Бажання насправді повна херня, бо більшість із них засновані на потребах, які нав’язані соціумом, культурою середовища й маркетингом — за вас уже давно маніпулятивно вирішили, що саме правильно хотіти. Люди усвідомлюють цю «правильність» раціональною частиною мозку — неокортексом і емоційною — лімбічною системою. Хотіти — не шкідливо, як кажуть.
Чому бажання не здійснюються? Та взагалі, блін, не тому, що ви якось неправильно хочете. У нашому мозку просто є ще й рептильний комплекс (древній мозок), який узагалі не хоче жодних змін у житті — для нього це майже як смерть. Особливо, якщо для цього треба докладати купу зусиль і виходити із зони комфорту.
От ви хочете багатства й успіху, а рептильний мозок цьому жорстко пручається. Його ціль — зберегти ваше життя. І поточна стратегія життя для нього — ок. Без усіх цих бажань ви живі — ціль досягнута.
Тому всі цілі й бажання, які ви там херачите ручкою на папірці, йому до сраки. Прописувати бажання — це лише активність раціональної частини мозку. А потрібно також залучити емоційну частину — тобто лімбіку, дати відчуттів у бажання, емоцій, і провізуалізувати результат картинками, де ви в безпеці та в повному благополуччі, отримавши бажане.
Тобто залучаємо 3 системи мозку: раціоналізація (що хочемо і як — чітко прописуємо), додаємо емоцій і станів (що відчуваємо, коли це отримаємо), і візуалізуємо картинками для рептильного мозку. Що все супер. Ми будемо в безпеці. Це не про те, що все здійсниться за секунду — це просто про узгодженість ваших систем щодо цього бажання.
Ну і, блін, ключовий момент, на якому всі зливаються))) Навіть якщо мозок уже на все погодився й сам збуджено чекає ваших «хотілок» — для реалізації потрібні дії! Просто мріяти, пердячись на дивані — повна херня, так ви вбиваєте свою дофамінову систему.
Не треба мріяти — один раз визначилися, чого хочете, узгодили всередині — і діємо в цьому напрямку. Одразу, щойно пішов імпульс.
Helena Kornilova
