Мова – це ключ. Головний інструмент пропаганди. Як все працює?

«На початку було Слово, і Слово було в Бога, і Бог було Слово». Євангеліє від Івана, 1:1.

Я вже багато разів писав про те, що ми є те, що у нас у голові. Те, що у нас у голові, — це образи та слова. Ми думаємо словами. Тому так важливо, як кажуть у народі, фільтрувати базар. Звертати увагу, якими словами я розмовляю із собою та з іншими. І наступний етап — фільтрувати те, що нам кажуть. Бо будь-яка інформація, яка потрапляє нам у мозок, впливає на нас. «Сприйняття — початок відтворення».

І сьогодні я хочу поділитися яскравим прикладом того, як працює пропаганда — на прикладі мови, яку використовує Трамп.

Важливий текст про те, як автократія може поступово формуватися за допомогою мови.

Співвітчизники повинні пам’ятати, як ткали реальність, що нас оточує, тим самим шляхом — через створення нового дискурсу, смислові підміни, розширення меж прийнятного, підступну риторику, обережно, крапля за краплею, зціджувану згори через новоспечених пропагандистів і провладних спікерів.

Так, крок за кроком, ми приходимо до сьогоднішнього світу.

Водночас цілком свідомо, за допомогою удаваного постмодерністського цинізму, з суспільства знімають захист, заявляючи, що слова нічого не означають. Хоча вони означають усе і створюють і простір, що оточує людину, і її сприйняття цього простору.

Йдеться про іншу країну та іншу реальність, але думки й висновки є цілком універсальними. Ними може скористатися будь-який житель будь-якого куточка Землі.

«Ми часто чули: не слухайте, що говорить Трамп — дивіться, що він робить. Це знайома порада — практична, навіть цинічна, але небезпечно неповна. Тому що у випадку з Трампом мова — це не просто розмова. Це форма дії. Його слова не просто відображають його мислення — вони формують політичну реальність. Вони позначають ворогів, тестують межі допустимого і упереджують опір.

У будь-якому авторитарному русі мова відіграє центральну роль. Вона не просто супроводжує насильство — вона готує ґрунт для нього. Вона легітимізує, підбурює та маскує. Слова не є вторинними щодо влади. Вони — частина того, як влада працює.

Читати далі… “Мова – це ключ. Головний інструмент пропаганди. Як все працює?”

Чому без емоцій ми не можемо приймати рішення? Історія пацієнта Елліота у експерименті нейрофізіолога Антоніо Дамазіо

У 1990-х роках американський нейрофізіолог Антоніо Дамазіо зробив відкриття, яке змінило наше розуміння того, як працює мозок. У центрі його дослідження опинився пацієнт на ім’я Елліот — чоловік, який, після операції на мозку, втратив здатність відчувати емоції. Його інтелект залишився недоторканим: він міг логічно мислити, будувати аргументи, розв’язувати задачі. Але він не міг прийняти жодного рішення — навіть такого простого, як обрати між чорним і синім костюмом.

Причина крилась у пошкодженій ділянці мозку — вентромедіальній префронтальній корі, яка відповідає за емоційне оцінювання ситуацій. Елліот міг проаналізувати кожну опцію до найменших деталей, але він не відчував, що одна з них краща чи гірша. Його мозок не мав емоційного “компасу”, який підказував би, куди рухатися.

Цей випадок привів Дамазіо до важливого висновку:

“The machinery for rational thought does not work without emotion.”

(Механізм раціонального мислення не працює без емоцій.)

У своїй книзі Descartes’ Error він пише, що емоції виконують роль соматичних маркерів — внутрішніх сигналів, які допомагають швидко оцінити варіанти і прийняти рішення. Саме завдяки емоціям ми можемо діяти, а не застрягати у нескінченному аналізі.

Це відкриття стало викликом для традиційної уяви про раціональність як холодну логіку. Виявилось, що емоції — це не протилежність розуму, а його необхідна складова.

Головний секрет переговорів та влади від Людовіка XIV. Найдовше правлячий монарх в історії.

#523

Про переговори

Не так давно я зрозумів одну важливу річ. Є люди, які від природи вміють добре щось робити, наприклад, вести переговори. А є ті, хто, на жаль, ніколи не опанує цей навик. Якщо у людини немає почуття такту, шансів майже немає. Без варіантів. Такій людині краще в продажі не лізти. Така людина в продажах — це як ведмідь на велосипеді: цікаво, але небезпечно.

Основна проблема людей, які не вміють вести переговори, — це відсутність вміння мовчати й слухати. А звідси випливає й невміння задавати питання. А це ключова річ. Той, хто задає питання, керує переговорами. Питання типу “Ну, купиш чи ні?” не рахується.

Продажі й переговори — це ключова частина нашого життя. Адже щодня ми ведемо переговори й продаємо: товари, ідеї, себе як працівника або підрядника. Ну або переконуємо дітей з’їсти суп. Це переговори найвищого рівня. Тому це одна з тем, які я активно вивчаю та досліджую. І, звісно, практикую, наприклад, коли продаю нерухомість або вмовляю доньку поїсти нормальну їжу, а не тільки смаколики.

Тепер про Людовіка

Людовік XIV, відомий як “Король-Сонце”, правив Францією з 1643 по 1715 рік, що зробило його найдовше правлячим монархом в історії. Він уособлював абсолютну монархію, проголосивши: “Держава — це я”.

Людовік централізував владу, посилив авторитет короля та перетворив Версальський палац на символ королівської могутності.

Хай говорять радники

При дворі Луї XIV вельможне панство й міністри цілодобово обговорювали проблеми держави. Вони радилися, сперечалися, створювали й розривали альянси, знову сперечалися, доки не наставав вирішальний момент: обирали двох із них, щоб представити різні позиції самому Луї, який ухвалював остаточне рішення.

Нарешті, коли всьому дали раду, наставала доленосна мить. Обоє якомога делікатніше наближалися до Луї і, коли з’являлася нагода звернутися до нього, ґрунтовно розповідали про проблему, розтлумачуючи деталі. Луї мовчки вислуховував із загадковим виразом на обличчі. Коли обоє закінчували виклад своїх позицій і запитували думку короля, він звертав на них свій погляд і казав: «Я подумаю».

Читати далі… “Головний секрет переговорів та влади від Людовіка XIV. Найдовше правлячий монарх в історії.”

Чому ваші батьки не розуміють вас? До чого тут реклама? І що з чим робити?

Всім, хто пише тексти, займається рекламою чи продажами, буде корисно. Клянусь). Шутка.

Нещодавно знайшов просте пояснення, чому старші люди не розуміють молодих. Це основна причина, чому ваша реклама не працює, і ви не продаєте. Якщо буквально: вони просто не можуть розшифрувати ваш сигнал, не можуть його декодувати. Банально, коли ви використовуєте слова або терміни, яких вони не знають. Кріпта, крінж, тейк, панч.

Це якби ви говорили італійською, а ваш дідусь — польською. Так ваші і клієнти не доганяють, що ви їм пропонуєте. Вірніше впарюєте. Одне два слова, і комунікація не вдалась. Сигнал втрачений. Занадто багато шуму та сміття.

Читати далі… “Чому ваші батьки не розуміють вас? До чого тут реклама? І що з чим робити?”

#468 – Небесний чайник Рассела. Або хто має доводити твердження. Дуже сильна маніпулятивна техніка.

Круте доповнення до вчорашньої статті. Дякую підписникам! Для цього і ведеться цей бложик. Коментуйте більше, якщо вам заходять думки та ідеї. Мені приємно.

Я вже писав про піраміду Пола Грема, як вести дискусії. Це можна додати в скарбничку — про те, як нами маніпулюють. І це стосується не тільки релігії, а майже будь-якої комунікації.

Чайник Рассела, який іноді називають Небесним чайником або Космічним чайником  – аналогія, яку вперше використав філософ Бертран Расселл (1872–1970) з наміром спростувати неспростовні твердження релігії. Аналогія демонструє, що тягар доведення має покладатися на того, хто висловлює неспростовні твердження, а не на його опонентів.

Оригінальний текст Рассела

Якби я припустив, що між Землею і Марсом є порцеляновий чайник, який обертається навколо Сонця по еліптичній орбіті, то ніхто не зміг би спростувати моє твердження, особливо якщо я завбачливо додам, що чайник занадто малий, щоб його виявили навіть наші найпотужніші телескопи.

Читати далі… “#468 – Небесний чайник Рассела. Або хто має доводити твердження. Дуже сильна маніпулятивна техніка.”