Запитання
Мен, мераба!
А ти розмірковував над цією темою, яку ти піднімав: як людина, не маючи досвіду кращого життя, не знає, що таке життя існує, і тому навіть не намагається до нього йти, а точніше, не так: чому, попри цей принцип, деякі люди все одно йдуть до кращого, небаченого ними життя, а деякі задовольняються тим, що в них є?
І друге питання: чи можна використати цей ефект для мотивації людини, наприклад, зануривши її на 3 місяці (або якийсь інший нетривалий термін) у гарні умови (“показати їй хороше життя”), щоб потім вона була зацікавлена працювати над собою і досягати цих умов?
Чи продумував ти методику управління мотивацією людей на основі цього принципу?
Відповідь
1. Звичайно, розмірковував. Це складне питання. Тому що це завжди певний набір якостей або життєвого досвіду, який змушує або рухає людиною.
Коли я навчуся мотивувати людей, я стану багатою людиною. Поки що у мене слабкі тексти, слабкі ідеї, слабкий контент. Але це теж все пояснювано — потрібно просто багато практики. Усім відомі 10 тис. годин.
2. Так що рухає людиною та чому така різниця в результатах у людей?
Читати далі… “Як людина, не маючи досвіду кращого життя, не знає, що таке життя існує, і тому навіть не намагається до нього йти, а точніше, не так: чому, попри цей принцип, деякі люди все одно йдуть до кращого, небаченого ними життя, а деякі задовольняються тим, що в них є?”
